18-річна Катерина Колеснік із Житомира 5 днів гостювала на міжнародному фестивалі "АртПоле", який проходив з 10 по 14 липня поблизу села Уніж на Городенківщині Івано-Франківської області. Дівчина називає фестиваль найбагатшою на враження подією літа.
"В мережі перші квитки, за кілька місяців до фестивалю, коштували 190 грн і постійно дорожчали. Квиток на всі дні фестивалю коштував на вході 350 грн. Одноденний – 100. Відвідувачам на руку чіпляли браслети, колір і матеріал яких позначав вартість квитка. Охоронці неодноразово ловили фестивальників, які власноруч виготовляли такі браслети.
Місце проведення вразило одразу. Всі фестивальні дії відбувались на залишеному фермерському господарстві. Трохи нижче, в яблуневому садку, - наметове містечко. Ще нижче – Дністер і схил на протилежному березі. Все зелено.
Із сусіднього села Незвисько до Унежа (13 км) місцеві водії пропонували довезти за 150 грн. Згоджувались і на 100. Деякі компанії так і їздили від шосе на фест, скидались, кооперувались по четверо. Дехто пішки йшов. Дехто їхав спеціальними автобусами з великих міст. До слова, маршрутка з Франківська до самих воріт фестивалю коштувала 22 грн.
Важко сказати про кількість людей на фестивалі. Хтось постійно приїжджав, хтось від'їжджав. Дехто й не ходив не фестиваль, а просто приїжджав пожити в наметовому містечку і відпочити над річкою. Дуже багато було людей з Польщі, Росії, Білорусі.
Організатори передбачили для гостей душові та достатню кількість туалетів. Як відомо, то часто на фестивалях з цим проблеми. А тут, казали, навіть гаряча вода була в душі, проте я за 5 днів так і не застала її.
Неодноразово чула про крадіжки в наметовому містечку. То фотоапарат, то телефон, то карімат, то спальник, то харчі, то випивку. В однієї дівчини і взагалі вкрали рюкзак зі всіма речами: одягом, фотоапаратом. В мене кросівки з-під намету "позичили".
На фестивалі працювала їдальня. Комплексний обід коштував 40 гривень. Наїстися ж можна було і на 25-30. Окрім того, щодня у наметове містечко приходили місцеві жителі з домашніми продуктами. Продавали вареники, молоко, пироги, борщ, хліб, смажену рибу, кабачки та багато-багато всього іншого. До прикладу: один вареник коштував 1 грн, шматок пирога – 5-8 грн, молоко по 8 грн за літр. Місцевих охоронці час від часу проганяли за територію фестивалю.
Алкоголь на АртПолі коштував недорого, як для фестивалю за межами міста. Розливне пиво – 9 -12 грн. Зараз не в кожному барі в містах такі ціни. Ціни на пляшкову випивку відрізнялись від магазинних на 3-5 грн. Популярними серед фестивальників були настоянки (6-9 грн за 50 г). Місцеві також продавали вина, настоянки і, як не дивно, самогон.
На великій сцені виступили понад 20 гуртів з різних країн. Більшість з них я почула вперше. Часом виступали зовсім "не танцювальні" гурти. Угорців "Narpa" навіть слухати було важко.
Приємною особливістю АртПоля є те, що учасники не відділяються якось від звичайних гостей та відвідувачів. Завжди можна поспілкуватися з ними. Часом ідеш ввечері повз якийсь намет і чуєш, як там французькі виконавці щось наспівують. Більшість гуртів так само, як і решта фестивальників, жили в наметах. "Гич Оркестр" і взагалі організували здоровенний табір і поприїжджали з дітьми й дружинами.
Перед фестивалем думала чим себе зайняти впродовж 5 днів. Увечері зрозуміло: концерти. А вдень? Але побоювання розвіялись великою кількістю майстер-класів, що діяли впродовж дня. Можна було зробити витинанки, ловці снів, щось виліпити з глини, зробити гаманець із пустої коробки з-під соку та багато іншого. Візитівкою АртПоля вже стала майстерня Бена з Британії "Паприкалаба", де з овочів та фруктів виготовляють інструменти, а потім з ними виступають цілим оркестром. Також проходили покази документальних фільмів. Хоча немало людей вдень просто відсипались чи сиділи біля наметів.
По закінченні концертів всі переміщувались на малу сцену. Там щоночі проходили якісь перформенси. Першого дня читав казку у супроводі гри на гітарі вокаліст "Transglobal Underground", третього дня свою виставу презентував Юрій Андрухович. Дуже органічним було таке заспокоєння після концерту. А після перформансів у їдальні починала діяти "Паблік-сцена", де виступали усі бажаючі або грали ді-джеї. Гулянки там тривали аж до сходу сонця.
Зрештою, АртПоле дуже відрізняється від всіх інших фестивалів, на яких доводилось бувати. Організацією, зокрема. А головне тим, що сюди приїжджають саме "фестивальники". Тобто якісь випадкові люди, які можуть прийти на безкоштовний фестиваль в межах міста, не будуть їхати у таку глушину, платити за це гроші. Люди, які їдуть на АртПоле відповідно одягаються, налаштовуються. Це створює дуже приємний антураж, адже левова доля настрою фестивалю – його гості."
1 
4880
Коментарі
6