середа, 22 січня 2014 11:08

Майдан як приклад "анархітектури"
22

За два місяці протестів на Майдані у Києві постали сотні спонтанних архітектурних споруд - намети, барикади, мистецькі об"єкти та інсталяції. Художник Микита Кадан називає це явище "анархітектурою": "непрофесійне, стихійне будівництво, що має безліч форм." Архітектор  Анастасія Пономарьова коментує революційний простір Майдану.

"Сам термін "анархітеркура" викликає у мене протест, він має негативний характер. Те, що зараз відбувається на Майдані, я б назвала яскравим прикладом громадського простору, який твориться руками самих городян. Він не має офіційного статусу, його побудова не прописана в документах. У нас бракує термінів, щоб визначити це явище, тому мабуть і з'являється ідея називати це "анархітектурою". У закордонній практиці є поняття "user generated urbanism" - тобто простір міста, організований і створений самими користувачами міста. Це з одного боку протидія тому офіційному плануванню території, яке нам пропонує керівництво міста. З іншого боку, це протидія бездіяльності тих людей, які мали б опікуватись містом. Максимум, що у нас роблять для міста - підфарбовують дерева і латають дороги, але ніхто не створює умови для комфортного перебування людини на вулиці. Як архітектор не перестаю дивуватись активності і винахідливості людей на Майдані: вони ніколи не чули про урбанізм, не є професійними будівельниками чи архітекторами, і навіть не здогадуються, що діють  в рамках модного нині в світі руху. Це іде десь з глибини: українці завжди були господарниками - ми споконвіку жили в чистих, розписаних хатах." 

"Символічним центром залишається Йолка. З неї багато чого почалося і вона - найяскравіший акцентом площі. Це місце зустрічі, після чого люди розходяться, хто куди по майдану. Якщо ви запитаєте киян, що є символом міста, більшість відповість - каштан. Хоча каштанів у Києві небагато, вони дуже недовго цвітуть і висаджені зараз переважно в центрі. Вузьке коло людей скажуть "київський ландшафт" - це справді так, він унікальний - річка, київські схили, але цей символ не популяризований. Йолка має всі шанси стати символом міста, а символ міста - річ дуже важлива, бо дає городянам відчуття гордості. Серед архітекторів ходять розмови, що Йолку можна представити на мистецьких чи архітектурних бієнале."

"Простір Майдану для мене не підлягає критиці - він єдиний і унікальний. Часто Києвом ходити не приємно - ріжуть око реклама, машини, сміття - це все дратує. На Майдані нічого не подразнює візуально. Досі я би сумнівалась, чи може територія між ЦУМом і Інститутською стати громадським простором, тепер кажу: однозначно так. Архітекторам треба зрозуміти свою роль у творенні такого простору в майбутньому: не треба приходити зі своїм планом і казати: "Будуйте і робіть, як я кажу." Треба використати енергію і ідеї людей, які зараз творять цей простір."

Анастасія Пономарьова

Архітектор, 28 років. Народилась в Макеєвці, закінчила Київський національний університет будівництва і архітектури, працює архітектором у бюро Zotov&Co. Координатор міжнародного конкурсу ідей на щорічному фестивалі сучасної архітектури CANactions. Одружена, живе в Києві. У вільний час в'яже речі - вважає в'язання не хоббі, а необхідною навичкою для життя після Апокаліпсису. Планує запустити лінію виробництва в'язаних меблів.

Зараз ви читаєте новину «Майдан як приклад "анархітектури"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі