Сучасна українська мода любить повернення до українських мотивів. Це відповідає нашій світонастанові. Ми близькі з природою, відкриті до спілкування. Віддаємо перевагу свободі, яка дуже часто є анархією. Про це розповіла філософиня, професорка університету Шевченка Наталія Кривда у програмі "БОЧКА. Розмова по-українськи" на YouТube-каналі Gazeta.ua.
За її словами, є три епохи, які мають для українців величезне значення. Відтак на перетині києворуської, барокової й авангардної традицій народжується українська стилістика.
"Насамперед це епоха Київської Русі, України-Руси, як писав Грушевський. Серце нинішньої України б'ється, зокрема у Софіївському соборі, у Чернігівських храмах, іконах Полісся. Це колиска нашої ідентичності. Частина українських цінностей Х-ХІІІ століття входить до всесвітнього списку скарбів ЮНЕСКО," – розповідає Наталія Кривда.
На думку професорки, другий надзвичайно важливий період для формування українського стилю – українське бароко.
"Протягом ХVII – першої половини ХVIIІ століття політична активність співпала з надзвичайним культурним піднесенням. Козацтво стало культуртригером, замовником нового мистецтва. Це епоха Київського колегіуму, Київської братської школи, проповідників, самовизначення українців. Бароко подарувало нам любов до блиску, декору – декоративність наше все. Коли хочемо пропонувати світові старі цінності, одягаємо їх у нову форму. Яка складна барокова архітектура, вишивка і гаптування, зашифровані символи української ікони, книжної мініатюри," – пояснює Кривда.
"Третій період – кінець ХІХ – початок ХХ століття – мистецтвознавець Дмитро Горбачов назвав українським авангардом. Петрицький, Богомазов, Екстер, Нарбут, Малевич, Бойчук, Седляр, Падалка, Наталя Гончарова – блискуча плеяда художників. Перше зображення роботи Кандинського надруковане на обкладинці каталогу салону Іздебського, який відбувся в Одесі. Потім ця виставка поїхала у Петербург, Ригу, Москву. Однак Одеса була першою. Один із чорних квадратів, а за деякими даними два, були написані у Києві, – розповідає Наталія Кривда. – Початок ХХ століття до Першої світової – дуже інтенсивна епоха, запліднена європейськими сенсами і впливом. Але точно українська. Там і пошуки нового українського слова, і десятки маніфестів, нові літературні утворення. Зародження нового українського театру Леся Курбаса, який відмітає етнографічний театр. Говорить, що ми вже не українці у шароварах і дівчата у вінках. Це теж важливо, бо є частиною етнографічного єства української нації, але ми вже європейці. Потім Хвильовий повторить цю тезу "Геть від Москви!"
2 лютого на YouТube-каналі Gazeta.ua стартувала програма інтерв'ю "БОЧКА. Розмова по-українськи" із розмови з філософом Володимиром Єрмоленком. У наступних випусках спілкувалися із письменником Станіславом Асєєвим, журналістом і публіцистом Павлом Казаріним, директоркою "Мистецького Арсеналу" Олесею Островською-Лютою та режисеркою Наталією Ворожбит. Разом із гостями програми ми намагаємося збагнути, що в часи змін відбувається на всіх рівнях від культури до геополітики, віднайти відповіді, як і куди рухатися Україні. Веде програму журналістка Ольга Богачевська.
Коментарі