Кінофестиваль "Відкрита ніч" нікому не вручив гран-прі

30 червня в столичному Будинку кіно нагородили переможців кінофестивалю "Відкрита ніч. 15-й дубль". Показ фестивальної програми відбувся не на Андріївському узвозі, як у попередні роки, а у козацькому селищі "Мамаєва Слобода" у ніч з 25 на 26 червня. Через проливні зливи прийшло небагато глядачів. Одночасно з Києвом фестивальне кіно вперше демонстрували у інших містах: Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Івано-Франківську та Чернівцях.

Ювілейну "Відкриту ніч" присвятили пам'яті оператора та режисера Юрія Іллєнка, який помер торік. Журі фестивалю очолила вдова режисера актриса Людмила Єфименко-Іллєнко. Вона побажала учасникам фестивалю знімати кіно в Україні, а не їхати за кордон.

Журі не присудило гран-прі фестивалю жодній стрічці.

"У нас періодично так буває. Журі вирішило, що цього року не було жодного фільму, який вартий гран-прі", - сказав прес-аташе фестивалю Дмитро Іванов.

Фільм "Рука" режисера-дебютанта Олега Борщевського переміг у номінаціях "професійний фільм", "операторська робота" та "жіноча роль". 10-хвилинна стрічка розповідає про стосунки жінки і чоловічої руки, яку вона знайшла у парку і забрала додому. Анімацію "Гойдалка" Сергія Мироненка визнали кращою в номінаціях "студентський фільм" та "музика до фільму".

Переможці фестивалю отримали декоративні "кінохлопавки", камери, фотоапарати та книжки Михайла та Юрія Іллєнків.

Молодий режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук двічі виходив за нагородами. Його фільм "Нитка" став кращою студентською операторською роботою. Він також написав сценарій до фільму "Борода", який переміг у конкурсі короткометражних сценаріїв.

"Фільм "Нитка" знімався як творче завдання оживлення картини відомого художника, яке нам дали в університеті Карпенко-Карого. Тобто у першому чи останньому кадрі стрічки має бути картина. Я обрав полотно Клімта "Три віка жінки". У нього є така манера оголювати людину, показувати її в молекулярній структурі. Його картини ніби насичені молекулами. Мені захотілося з таких молекул скласти життя людини. Я зняв історію про три періоди в житті жінки — становлення, зрілість і старість. Вона розказана за допомогою деталей і мікропланів. Наприклад, ми бачимо тільки частину ока і сльозу або плече і руку. Знімали майже рік, тому що там є чотири кадри, де показаний яблуневий сад. Його потрібно було знімати протягом року — як він розквітає, в'яне і як наступає зима", - розповів режисер Дмитро.

×