"Історія з Самойловою показує ставлення України до своїх законів" — музичний критик

Головний редактор музичного видання Live Karabas Ігор Панасов пише в своєму блозі про рішення СБУ заборонити в'їзд конкурсантки від Росії на Євробаченні-2017 Юлії Самойловій на три роки.

Історія з забороною на вїзд російської співачки — це історія не про Юлію Самойлову та "Євробачення", і навіть не про публічні суперечки України з Росією. Вона — про ставлення української держави та суспільства до власних законів.

Вже три роки, які триває війна на Донбасі, музичний процес в Україні набув сумбурних політичних кольорів. Зриви концертів, акції протестів хакерські атаки у мережі — будення справа. У цьому потоці емоцій та холодних провокацій зазвичай немає ані сенсу, ані конструктиву. Чому? Тому що учасникам дискусій та конфліктів немає на що спертися, окрім своєї глибоко особистої, заснованої на субєктивному досвіді позиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інвалідність Самойлової не виправдання для порушення закону"

Немає жодної офіційної постанови, а концерт (наприклад, гурту ONYX у Києві 2015-го) зірвали дивні люди в масках. Усі розійшлися по домівках, ні суду, ні слідства.

Історія з Самойловою інша. У ній наявна легальна формула з злочину і кари.

Чому співачка порушила український закон? Тому що виступила у анексованому Криму. Чому це не добре? Тому що закон "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (статтья 10, пункт 2) забороняє вїзд на півострів повз українські КПП.

Що за це буде? Штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів або 15 діб арешту — про це говорить "Кодекс України про адміністративні правопорушення" (стаття 204, другий розділ).

Чи може СБУ не пустити таку людину в країну? Може тому що це прописано в законі "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (статтья 26).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ми повинні використати учасницю Євробачення від Росії - Мухарський

За наявності такої бази будь-які розмови на тему, добре чи погано забороняти вїзд співачці з Росії — не більше, ніж лірика. На яку кожен з нас, безсумнівно, має право.
Організатори Євробачення, хоч і засмучуються, та поважають рішення СБУ. Тому що організатори Євробачення звикли закони поважати, а не підтиратися ними.

Моральний закон всередині нас, про який писав один великий німець, безцінна річ. Але він працює лише в короткому соціальному радіусі. До близьких та рідних людей ми ще більш-менш готові його застосовувати. Варто нам вийти в магазин або в офіс, і ми нерідко готові жити без морального закону. Саме тому потрібні закони державні, які приборкують весь наш бруд.

У кожного з нас своя унікальна конфігурація морального закону. Навіть "не убий" для однієї людини — аксіома, а для іншого примха, символ слабкості. І якщо не прописати в кримінальному кодексі відповідну статтю, питання "чи можна прирізати перехожого на вулиці?" Буде цілком собі дискусійною темою. Кримінальна стаття робить цю дискусію абсурдною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Росії запропонували по-футбольному помститися Україні за Самойлову

Саме цій ясності не вистачає в повсякденності музичної індустрії, де перетинаються Україна і Росія. Чи погано давати концерти в Росії? Давати інтерв'ю російським ЗМІ? Влаштовувати концерти російських виконавців в Україні?

Кожен відповідає на ці питання відповідно до того самого морального закону, який у кожного свій. Адже офіційного закону немає. І виходить класичний балаган, в якому буквально два-три коммента до взаємних звинувачень в горезвісної #зради.

І премії в Росії — це на сьогодні особиста справа артистів. Єдине прохання до них і до їх піарників: не треба потім просити сором'язливо вирізати з інтерв'ю згадки про "Золотые граммофоны". Будьте мужніми, не ссіть. А то від ваших подвійних стандартів вже нудить.

І ось, я уявляю собі ситуацію, коли в Україні закон обумовить все це. Наприклад: "Гастрольні поїздки українських музикантів в Росію, спілкування з місцевими ЗМІ та отримання офіційних нагород в Росії в період проведення АТО не є протизаконними діями". Або: "Гастрольні поїздки українських музикантів в Росію, спілкування з місцевими ЗМІ та отримання ними офіційних нагород в Росії в період проведення АТО заборонені". І далі — про відповідальність за порушення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Треба було дозволити Самойловій взяти участь у Євробаченні", - політолог

Це моментально переводить розмови на болючу тему у впорядковану площину. Не подобається закон — йди протестуй на площу. Відсутність такого закону — одне з приватних проявів загального небажання української держави приймати карму війни. Вона, держава, як і раніше сидить одним задом на двох стільцях.

Але ж все просто. Сотні кілометрів державного кордону не контролюються. Кордони не з Польщею чи Румунією, а саме з Росією. Треба захищатися.

Відбийте в законі: концерти українських виконавців в Росії завдають шкоди безпеці України, вони категорично заборонені, і крапка. Ні?

Це здасться дивним, але особисто я погоджуся з будь-якої з версій такого закону. Тому що мій моральний закон — моя особиста справа. А безпека країни — загальна.
Що ж стосується Самойлової, то, при всій законності заборони, мені здається, її варто оштрафувати на 300 мінімумів і впустити. Це весело, безболісно для дівчини, не загрожує конкурсу та корисно для бюджету. І найголовніше — за законом.

Публікується з дозволу live.karabas.com.

×