Художник з Воронежа Сергій Баловін два роки живе без грошей. Він започаткував проект "Натуральний обмін". Пише портрети за подарунки. Так необхідними речами зміг обставити свою квартиру в Шанхаї. Кілька місяців як вирушив у навколосвітню подорож без копійки в кишені. Каже, шенгенську візу також отримав за портрет.
- Фішка в тому, що кожен вирішує сам, у що оцінити мою роботу, і я приймаю будь-який подарунок. Я навіть не дивлюся, що людина мені принесла. Якщо портрет не подобається, кажу, що можна від нього відмовитися і не дарувати мені подарунок. Пару разів відмовлялися, але подарунки все-одно дарували. Для мене портрет - це документація зустрічі з людиною, момент контакту. Малюю портрети в двох екземлярах - один віддаю людині, інший залишаю собі. Всіма дорожу. На сайті хочу залити всі портрети.
- Які найдивніші подарунки ти отримував?
- Коли я жив у Шанхаї, люди мене запитували: а що подарувати? Я казав: щось корисне для дому. Я почав складати список і жартома вписував різні штуки, які хотів би мати. Подумав, що непогано б мати тамтам. У мене квартирники часто проходили. Тому була потрібна така штука. Дзвонить мені чоловік за якийсь час, запитує: барабан іще актуальний? Кажу: так. Просить допомогти занести. Спускаюся вниз, а перед під'їздом стоїть вантажівка: привезли величезну ударну установку з тарілками. В Гуанчжоу одного разу дівчина китаянка подарувала мені маленьку жіночу сумочку. Там щось важке у ній було. Я хотів відкрити. Вона: не треба, потім. Коли намалював її портрет і вона пішла, я відкриваю, а там весільна фотографія в рамці і лист, і ще монета золота. В листі вона вибачається, що дарує мені цей подарунок. Розповідає, що була щасливою в заміжжі а потім чоловік їй зрадив. Вона вирішила з ним розлучитися, і для цього вирішила подарувати мені, чужому, своє весільне фото. Я довго не знав, що з цим робити. А потім все-таки викинув, щоб не зберігати чужу карму.
Одного разу до мене підійшов молодий китайський хлопець. Зняв із себе золоту медаль. Він виявився чемпіоном по кунг-фу. Я відповів, що медаль мені не потрібна. Адже для нього це щось знакове, а мені з нею нічого робити. Намалював його за так.
В Києві мені подарували ляльку вуду. Хтось приносить телефонну карточку на 40 гривень, хтось на сто, хтось чупа-чупс, а хтось фотоапарат. Вважаю, що мистецтво повинно бути доступне. Мені подобається той факт, що кожен може отримати роботу художника. Познайомилися випадково з блогером Артемієм Лебедєвим в барі - друг познайомив. Кажу йому: "Може, портрет?" Він : "Давай". В подарунок поставив лінк на мене на своєму сайті, це принесло мені масу підписників.
- Куди діваєш непотрібні подарунки?
- Якусь частину подарунків я зберігаю, тому що планую по закінченню мандрівки зробити про неї виставку. Частину зношую чи з'їдаю. Одяг уже не потрібен. Його надарували мені на 5 років наперед. Багато подарунків просто передаровую. Я їх заробив, тому можу дарувати з чистою совістю. Як сувеніри, наприклад. Одного разу мені в Москві подарували мобільний телефон. Я приїхав в Китай. Зустрівся з другом, у якого вкрали телефон. Кажу: "Та я тобі подарую, ось у мене, з фотоапаратом навіть". Їдемо ми з ним в таксі, він намагається сім-карту вставити, а там нічого не працює. Таксі приїхало на вокзал. А нам відкриває двері бомж китайський усміхнений, просить гроші. Ми віддали йому телефон з зарядкою. Не знаю, чи він йому знадобився.
Іноді я роблю благодійні акції: малюю за книги для провінційної бібліотеки: несуть книги. Збираю одяг для дитячих будинків. З усього, що мені дарують, для мене залишається хіба 5-10 відсотків речей. Але якщо цілий день несуть одні тортики, шампанське і плитки шоколаду, розумію, що вечеряти мені доведеться лише тортиком. Чомусь люди бояться дарувати звичайну нормальну їжу. Але з іншого боку, після того, як відмовився від грошей, почав значно частіше обідати в ресторанах. Запрошують.
- Стикався з візовими питаннями?
- Щоразу як щось потребую я пишу про це в блог. У мене там є спеціальний розділ - те, чого потребую. Так і з візами. Коли я написав, що потребую Шенгенської візи, скоро я отримав листа від одного чоловіка, який сказав, що готовий надати цю візу в обмін на портрет. Що стосується довідок, я пишу -мені потрібна довідка з роботи. Портрет гарантую. Була проблема з англійською візою. Я Англію позначив собі на карті, але ніхто не виявив бажання опортретитися за візу. І тому я викреслив Англію зі свого маршруту.
- Куди плануєш їхати далі?
- Наступні 5 країн - Молдова, Туреччина, Греція. Зі Стамбула в Рим поїду на велосипеді . Потім - Балкани. Потім повернуся в Москву, щоб зробити нові візи. Подорож кругосвітня, але не по прямій лінії, а зигзагами.
3 
4880
Коментарі
1