Вівторок, 26 лютого 2013 06:30

Школярі намалювали портрет Іздрика

Школярі намалювали портрет Іздрика
Фото: Тарас Подолян

— У школах діти думають, що всі письменники вмерли. Живих не буває, — каже лідер громадського руху "Не будь байдужим!" 32-річна Оксана Левкова. 21 лютого його учасники представили свій проект "С.Е.К.С.". Назва означає "Сучасне Епатажне Креативне Слово". Рух проводитиме уроки сучасної української літератури у старших класах.

— Коли ці чарівні дєвочки прийдуть до школи, там усі пацани полюблять українську літературу, — говорить головний редактор журналу "Однокласник" Сергій Іванюк, 61 рік. Нові учасниці руху переглядаються і пирскають. Прямують до 49-ї київської школи з поглибленим вивченням французької мови.

Активісти обирають сучасного автора і представляють його школярам. Керівник проекту Катерина Поправка 2007-го розказувала на уроках про Юрія Іздрика.

— На його "Есей про мудаків" із роману "Воццек" учні завжди добре реагували. Найскладніше було у школі на Троєщині. Замість 11-го класу мені довелося читати урок у сьомому. Семикласники — це ситуація "іграй гормон". Хлопців з останніх парт попросила намалювати Іздрика. Портрет вийшов дуже епатажний. Це був невисокий лисий дядько з великим носом. На голові сидів Кіт-Пес із мультика. В одній руці тримав "Ред Бул", в іншій — прапор Бразилії, а на ньому слово "мудак". Підліткам несподівано стало цікаво, що ж цей дядько пише, аби його правильно зобразити. Наприкінці я показала справжній портрет Іздрика. Діти були здивовані. Бо принаймні ніс вони намалювали ідеально.

У кабінеті української літератури чекають десятикласниці. Серед двох десятків дівчат — двоє хлопців. Усі вбрані у святкове. На дошці кольоровою крейдою написано "З Днем української мови!", поряд — кетяги калини. Стіни завішані картинами Тараса Шевченка.

— Сьогодні обговоримо символіку в романі Ольги Кобилянської "Земля", — оголошує вчителька Тетяна Дмитрівна. Школярі розкривають зошити. Учасникам проекту "С.Е.К.С." дають кілька хвилин після уроку.

— Хочемо показати, що письменники теж носять джинси і кеди, зустрічаються з друзями за пивом і пишуть про близькі нам речі, — розказує 18-річна Катерина Єфремова. Навчається на філолога у Києво-Могилянській академії. — Зараз дамо вам послухати, як Сергій Жадан читає свої вірші під музику. Це його проект із гуртом "Собаки в космосі".

— І я готовий палити сусідські будинки, щоби вона звернула на мене увагу, — вмикає Катерина на мобільному запис вірша "Жінка". Школярі тихо закривають книжки. Вже настала перерва. З коридору чути гамір.

— Маємо дві години на рік для позакласного вивчення сучасної української літератури, — у порожньому класі вчителька засовує під парти стільці й витирає дошку. — Ми не можемо залишати дітей на додаткові години, бо вони й так переобтяжені. Думаю, ця можливість у них з'явиться, коли навчатимуться у вузах.

— Мені не сподобалася "Земля", — каже після уроку 16-річна Валерія Золотарьова. Її довге чорне волосся зібране у хвіст. — Для мого віку таке зарано. Українську літературу взагалі важко читати, бо вона депресивна. Через специфічну стару мову дуже складний Франко. Коли вчила напам'ять Шевченка, не завжди розуміла, про що йдеться. Заучувала напам'ять, бо треба було. Після цього уроку дуже хочу почитати Жадана. Мої однолітки більше люблять сучасну зарубіжну літературу — Джоан Ролінґ чи "Сутінки" Стефані Маєр. Книжки з веселими моментами цікавіше читати українською. Думаю, ця мова багатша на прикметники, епітети. Я розмовляю російською. Українську вживаю тільки на уроках мови й літератури.

Зараз ви читаєте новину «Школярі намалювали портрет Іздрика». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі