Школа іконопису розпочалася у монастирі Святого Онуфрія на Львівщині. Він розташований у гірському селі Лаврів на Старосамбірщині.
Зараз тут 45 учнів зі всієї України, переважно студенти, найстаршій учасниці школи - за 50.
Школа проходить уже четвертий рік поспіль улітку. Учні тут навчаються, моляться, приймають причастя, живуть, слухають лекції з історії іконопису, для них проводять реколекції. Увечері після навчання і до ранку до закінчення Служби Божої художники дають обітницю мовчання - не розмовляють, перебувають у роздумах і молитвах. Також кожен вибирає собі один такий день у тиждень, коли відмовляється спілкуватися з навколишнім світом. У цей день художник носить спеціальний значок - "Я розмовляю з Богом".Серед викладачів - троє майстрів-художників та двоє отців.
"Учні вчаться робити ікону від початку - самі готують дощечку, наклеюють полотно, роблять ескізи, розмальовують, - розповідає координатор, іконописець Тетяна Скоромна. - За два тижні мають намалювати дві ікони - одну для монастиря, другу для себе. У першому випадку ми даємо завдання на конкретний образ, у другому - учень сам вибирає собі образ, який хоче намалювати. Ми ж вчимо малювати традиційні українські ікони. На Русі їх малювали переважно на липових дошках, які склеювали з кількох частин і закріплювали на торцях шпугами. На дошку наклеювали стару тканину, щоб міцніший був зв'язок із гіпсовим чи крейдяним покриттям, на якому малювали яєчною темперою відповідно до гравійованого рисунка. Його наносили попередньо по ще мокрому грунту. Яєчна темпера - це суміш жовтка, фарби та пива. Закінчену ікону покривали оліфою."
По закінченні курсу монастир дає документ про проходження навчання. Деякі учні проходять тут уже другий-третій курси. За навчання учні жертвують близько 600-800 грн. За ці гроші вони живуть, харчуються, забезпечуються фарбами та матеріалом, їздять на екскурсії.
2 
1
Коментарі
1