"ДахаБраха" пече хліб, а Тоня Матвієнко носить коромислом воду

Фото: Фото надані Музеєм Івана Гончара

Музей Івана Гончара готується до святкування свого 20-річного ювілею у жовтні. Днями у музеї провели фотосесію у народних автентичних строях для кількох відомих українських артистів - співаків Тоні Матвієнко, сестер Галі і лесі Тельнюк, Анжеліки Рудницокої, гурту "ДахаБраха".

Працівники музею готують рекламні постери з відомими особистостями, які незабаром можна буде побачити на вулицях Києва та в інтернеті. Дівчатам з гурту ДахаБраха під час фотосесії запропонували власноруч спекти хліб у діючій печі слобожанської хати 19 століття. Співачка Тоня Матвієнко носить воду коромислом і дерев'яними відрами з колодязя. Ці два відео-ролики уже відзняті.

Також у промо-роликах музею, які готуються, можна буде побачити, як Олег Скрипка самотужки викручує горщика на гончарному колі, як Ілларія плете весільний вінок, Марія Бурмака тче на столітньому верстаті, Сестри Тельнюк розписують писанки, кінорежисер Олесь Санін вирізає з дерева бандуру і грає на ній.

Цікаво, що знаменитостей вбирають в одяг того регіону, де вони народилися. Задоволені фотосесією зірки розмістили свої перші фото у народному вбранні на власних сторінках у мережі Фейсбук. "У плахти і запаски ми вбираємося з лесею дійсно нечасто", - коментує фото співачка Галина Тельнюк.

"Нас ретельно одягали за усіма канонами і фотографували без макіяжу, - не приховує захоплення співачка Анжеліка Рудницька. - Як тут не радіти? Серпанковий костюм (сама тканина) був омріяним для багатьох дівчат і дуже дорогим. Тканина тоненька до прозорості. Таку ткали саме у поліських регіонах, де росли льони-довгуни. Неймовірна ніжність і вишуканість. Сам костюм тканий, без вишивки, складається із багатьох шарів... Дивуюся, як хлопці могли розгледіти дівочу красу, "сховану" за трьома сорочками, спідницями, фартухами. Не знаю, як раніше жінки одягалися самостійно із такою кількістю одягових запчастин... Але мене вдягали двоє дівчат і двоє консультантів".

"Ми використовуємо цю ювілейну дату не як привід погуляти, а як додаткову можливість за допомогою сучасних засобів – нових відео та фото проектів – ще раз привернути увагу до наших традицій, народного мистецтва, української культури загалом", – говорить генеральний директор музею Петро Гончар.