Літературознавець 66-річний Михайло Слабошпицький вважає, що біографія великого письменника значно менш важлива за його твори. Ліні Костенко 19 березня виповнилося 83 роки. На переконання критика, найкращий подарунок для неї - не втручатися в її творчу самотність.
- Як оцінюєте творчість Ліни Костенко?
- Присутність Ліни Костенко в українській літературі історична і принципово важлива. У той час, коли одна частина бунтівного покоління шістдесятників поволі почала ставати конформістами, інша пішла в тюрму, а третіх не було, Ліна Костенко єдина лишилася неконформісткою. Ні на які уступки не пішла режимові. Вона обрала мовчання, і добре навчилася мовчати.
Я не знаю, кого ще можна поставити поряд із нею. Її тексти написані ніби у вічність. Письменник пише немов до запитання. Уявіть, що через сто років людина отримає пошту з початку третього тисячоліття, і цим листом будуть поезії Ліни Костенко. Сноби від літератури можуть багато і слушно говорити про стилістику, афористичність, філософську глибину. Але є вірші в Ліни Костенко, які - ціла історія. От чим відрізняється поет звичайний від Ліни Костенко: звичайний поет може написать хороші вірші на тему дня, а шекспірівський вічний зміст - це тільки дано винятковим поетам.
Я читаю її вірші, написані в 60-ті роки. У мене відчуття, що це вчорашні. Вона, може, й не хотіла побачити перші речі провіденціальні. Але вона їх провістила. Оцим Ліна Костенко дорога й цікава і цим вона увійде в історію. Оскар Уайльд був гомосексуалістом, Волт Уїтмен був гомосексуалістом, Шекспіра взагалі не було. Для нащадків не має значення проблема авторства. Має значення проблема текстів.
- Чим людина величніша, тим далі вона від інших?
- По-перше, це самотня людина. Самотність - це нормальна форма існування усіх видатних людей. Ну що можуть їй дати всякі ці президентики чи парламентарі, крім того, що з'їсти час її? Колись російський письменник Михаїл Пришвін написав книжку "Наука о творческом поведении". Він сам так жив: подалі від цієї суєти. Через покоління два людям буде байдуже, який був у Ліни Костенко колір очей. Важитимуть тільки її тексти. Це велика поетеса, і мені, і читачам, і історії буде байдуже, який у неї був людський характер. І навіть я не хочу про характер говорити. У Ліни Костенко є рядки такі в вірші: "Твоє страждання - особиста справа, твоє мистецтво - свято для усіх". Мене цікавить велика поетеса — автор текстів. Те що Ліна колись дала комусь по пиці - це байдуже. Від того краще чи гірше вона писати не стала.
- Але ж і читачеві бракує спілкування з Ліною Василівною.
- Читач у нас звихнений на розмовному жанрі. Йому аби зустрітися з письменником, посмикати, задурити йому голову, розповісти свої дурощі - ось що читач хоче. Письменник - не Цицерон і не Демосфен, щоб виходити і якісь спічі виголошувати. Він - від слова "писати", і читач хай знає своє місце. Хай краще читає. Так мало як українці, не читають, мабуть, і племена людоїдів в Африці.
1 
4880
Коментарі
2