Книга-посібник з боротьби із сексуальним насильством громадської діячки Анастасії Мельниченко вийшла у харківському видавництві "Фоліо".
В липні 2016-го інтернетом почав ширитись флеш-моб Анастасії Мельниченко "#Янебоюсьсказати". Тисячі жінок і чоловіків розповіли свої історії про те, як стали жертвами сексуальної агресії. Користувачі соцмереж запитували авторку, що робити, аби не допустити такої кількості насильства у світі. Щоб дати відповідь на це та інші питання, вона написала книгу з рекомендаціями.
"Ця книжка є темою для медитації, роздумів, – пише автор передмови, журналістка Ірина Славінська. – Вона не дасть готових відповідей і варіантів поведінки у випадку насильства. Дуже важливим, на мою думку, може стати висновок про потребу солідарності, сестринства та побратимства".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зворушлива історія реінкарнації пса стала бестселером
Посібник "#Янебоюсьсказати" складається з двох частин. До першої увійшли такі підрозділи, як: "Секс", "Згода", "Про насильство", "Сексуальні домагання", "Зґвалтування". До другої – корисна інформація та рекомендації для батьків тих дітей, над якими вчинили сексуальне насильство. Видання побудоване за принципом – опис проблеми, пояснення, рекомендації, інколи це доповнено графічними ілюстраціями. Наповнення книги схематичне і лаконічне. Текст написаний у підлітковому стилі, тому всі незрозумілі слова і визначення пояснюються, часто на прикладах з життя авторки або людей, які писали їй на пошту та "Facebook".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Моя колишня народила від іншого двох дітей. Вона не бачила, як я ковтав жмені таблеток"
"Коли я була маленька, до нас у гості часто приїжджав мій двоюрідний дядько, – розповідає свою історію анонімна дівчина у книзі. – З самого малку він полюбляв садовити мене на коліна і цілувати в губи. Мені було це огидно, але я нічого не могла зробити, бо це видавалося мені неправильним – заперечувати родичу. Але коли мені було 12 років, я категорично відмовилася цілуватися в губи і сідати на коліна. Дядько назвав мене нечемною, але мені більше не доводилося терпіти ці тортури. Я відстояла свої кордони".
Книга Насті Мельниченко не є довершеною ні з точки зору форми, ні змістом. Однак авторка цікаво розповідає про дійсно важливі і потрібні речі – як вберегти себе і свою особисту свободу в суспільстві, яке живе в умовах тотального безправ'я.




















Коментарі