Режисерку Кіру Муратову поховали на Новоміському кладовищі в Одесі. Померла вночі 6 червня на 84‑му році після тривалої хвороби. Церемонія була непублічна. За життя режисерка заповіла, щоб в останню путь її провели найближчі. Тіло кремували.
Кіра Муратова зняла 16 повнометражних фільмів. Найбільш відомі — "Короткі зустрічі", "Довгі проводи", "Астенічний синдром", "Чеховські мотиви", "Мелодія для шарманки". Останній фільм "Вічне повернення" вийшов 2012-го.
— Вона пройшла через пекло радянської цензури, — говорить російський кінокритик Антон Долін, 42 роки. — Фільми, які вона зняла, забороняли, перемонтовували без її відома. Муратова знімала з титрів своє ім'я, замінювала його протестуючим "Іваном Сидоровим". Стала більш популярною за часів перебудови, але потім знову пішла у творче підпілля.
Жоден фільм не вийшов у широкий прокат.
Кіра Муратова (дівоче прізвище Короткова. — ГПУ) народилася у місті Сороки на території тодішнього Королівства Румунії, нині — Молдова. Батько Георгій Коротков був росіянин, мати Наталія Скурту мала єврейське походження. На початку 1950-х Муратова переїхала до Москви, отримала радянське громадянство. Закінчила філологічний факультет Московського університету та режисерський факультет Всеросійського інституту кінематографії. З 1961 року жила і працювала в Одесі.
— Якось у Муратової запитали, чи можна її вважати українською режисеркою, — розповідає 68-річний Андрій Халпахчі, директор кінофестивалю "Молодість". — Відповідь була категорична. Неукраїнською режисеркою її можна назвати лише в одному випадку: якщо Одеса — це не Україна. Муратова народилася в Румунії, але стала справжньою одеситкою. Навіть мова її фільмів має одеську манеру. У неї часто грали російські актори — Рената Литвинова, Олег Табаков. Хтозна, чи запросила б вона їх після початку російської агресії. Свій останній фільм зняла до війни. Після її початку зайняла проукраїнську позицію.
Муратова ні під кого не підлаштовувалася, мала внутрішній стрижень.
Якось увійшла до складу журі на Венеціанському кінофестивалі. Директор почав тиснути, нав'язувати суддям рішення. Тоді шведська продюсерка схопила цього директора, а Муратова почала лупити його сумочкою по морді. Більше директор не втручався, рішення прийняли самостійно. Цей міцний характер відчувається у фільмах Муратової. Навіть коли знімала про внутрішній світ людини, показувала абсурдність життя самої країни. Через це її забороняла радянська цензура. Якби дали можливість вільно творити, зняла б набагато більше.
Кіра Муратова була заміжня двічі. Перший шлюб із режисером Олександром Муратовим тривав 10 років. Подружжя виховувало доньку Маріанну, вона загинула. Другим чоловіком став одеський художник Євген Голубенко.
3 
1
Коментарі