Український фільм "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" візьме участь у конкурсі міжнародного фестивалю документального кіно у швейцарському Ньйоні.
— Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій хору івано-франківських комунальників, — розповідає режисерка Надія Парфан, 33 роки.
— Очолює колектив голова профспілки Іван Гаврилишин. Виконують переважно народні пісні. Репетирують щосереди о 15:00 в актовій залі. Через стінку — ремонтний цех, де гудуть станки, нарізають труби.
Для мене це певною мірою особиста історія, бо я із сім'ї тепловиків. Мій покійний дід був засновником і директором підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в 1960-х. Центральне опалення тоді тільки з'явилося в Україні. А моя мати досі там працює і співає у профспілковому хорі.
Сцену запуску котла на найбільшій у місті котельні на вул. Василя Симоненка знімали три роки.
— Опалює великий мікрорайон. Нам потрібно було зафільмувати сам запуск — це визначна подія в житті підприємства. Відбувається раз на рік. І цю дату неможливо запланувати наперед. З одного боку, залежить від погоди — коли середня добова температура 8 градусів тепла і менше. А з другого — від наказу міської ради. Перший раз я пропустила подію. Наступного року наш оператор з Івано-Франківська сам зняв, але замало цікавого для фільму. Тому на третій рік ми зі знімальною групою з 1 жовтня сиділи на валізах, готові в будь-який день їхати з Києва.
На комунальників звалюється багато невиправданої критики й негативу. Проблема опалення й робота комунального господарства залежить від погоди, архітектури, політиків. Та об'єктом гніву зазвичай стає одна маленька людина, яка працює на підприємстві. Для мене було важливо показати, як це виглядає "з того боку". На кого ми кричимо, коли дзвонимо через холодні батареї. А ще я хотіла продемонструвати щире захоплення тими, хто попри складні умови праці, зберігають теплоту і людяність.
Стрічка "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" вийде в український прокат восени.
Коментарі