3 листопада у столичній галереї "Мистецька збірка" відкрилася виставка київського художника 74-річного Івана Марчука. Показують приблизно 40 пейзажів. 2007-го його внесли до британського рейтингу "100 геніїв сучасності".

Пейзажі Іван Марчук малював у своїй київській майстерні та на дачі у Каневі:

— Усі зимові пейзажі малюю влітку, коли на вулиці душно. Як малюю сніг і мороз, то й кондиціонера не треба. Коли жив в Америці й приїздив до України, брав квиток на денний потяг до Тернополя. 7 годин, доки не смеркалося, стояв біля вікна. Ноги тряслися, підкошувалися, а я любувався засніженими полями й деревами.

Веде до метрового полотна "Чари місячної ночі".

— Якось у майстерні виглянув у вікно і побачив повний місяць. Він мене два тижні мучив. Доки не намалював його, стояв мені перед очима.

На картині "Моя біла хата" зображений смітник біля сільського будинку.

— Це хатинка мого сусіда. Він — єдиний житель Канева, який не викидає сміття у посадку, а збирає на дворі. Дуже люблю все старе малювати. Цю картину хоче купити донька Соломії Павличко. Сказав, щоб не просила, бо не стане грошей.

На одну роботу йде два-три тижні.

— Малюю, як горобці пшоно їдять. Бувало, насиплю їм на балкон пшона, а вони дзьоб-дзьоб. Я теж, як той горобець, тільки на полотні дзьобаю. На кожній картині — кілька кілометрів ліній. Бачив, як на Андріївському узвозі один дядько теж намагався щось подібне намалювати. Та в нього нічого не вийшло.

Івана Марчука обступають семеро дівчат. Просять підписати каталог. Він сідає на призьбу біля стіни, по черзі фотографується з ними.

— Я створений жити в раю, а не в цій хамській країні, — притискає до себе дівчину у блакитній сукні. — Чим більше здобував якусь відомість на Україні, тим більше мене тут ненавиділи. Колишній президент називав мене своїм улюбленим художником, обіцяв побудувати мій музей на Андріївському узвозі. Але він брехав усі ці п'ять років. Теперішня влада взагалі вдає, що мене не існує.

Заходить колишній міністр культури Василь Вовкун, 53 роки. Роздивляється картини, на ходу скидає картате пальто.

— Часто буваю в Івановій майстерні. Беремо по келиху вина і розглядаємо якийсь з його циклів. Дві його картини купив після великої виставки у Національному музеї. Прийшли всією сім'єю. Домовилися так:  дружина, син та я виберемо по дві роботи. Якщо зійдемося у виборі, то Марчук нам їх продасть. Ми не домовляючись розійшлися у різні кутки й обрали однакові роботи — "Мадонна" і "Добрий пастор". Іван здався, продав недорого. Вони із циклу "Плутанина", у вишневих кольорах.

Зараз художник працює над циклом "Погляд у безмежність".

— Уже намалював 34 картини, — гладить сиве волосся і бакенбарди. — Всі — у стилі абстрактного сюрреалізму, це буде абсолютно новий Марчук. Цей цикл безмежний, можу над ним працювати ще 100–200 років.

×