За рік до смерті Шевченко намалював унікальну картину

 

Картину "Натюрморт" Тарас Шевченко створив 1860-го.

— Тоді ще не було поняття "абстракція", — розповідає мистецтвознавиця Діана Клочко, 57 років.

— Попереду бачимо спину жінки, яку спершу сприймаємо як живу. Хоча це гіпсова скульптура. На другому плані Шевченко малює білий прямокутник. Ще зображений годинник, перетворений на систему кіл. Є центр, чотири цифри, але немає стрілок. Тобто безчасся. Це єдиний натюрморт Тараса Шевченка. Менш як за рік до смерті написав цю композицію. Вона не схожа ні на що, не має аналогів. Унікальна в історії графіки й натюрмортів.

У київському видавництві "Артхасс" планують надрукувати книжку Діани Клочко "Століття української абстракції". Напередодні карантину в столичному музеї Шевченка презентували виставку, присвячену проєкту. На ній представлені роботи 22 митців.

— Абстракція як напрямок виникла на початку ХХ століття, — продовжує Клочко. — ­Художники намагалися зрозуміти, що таке площина, рух, як його передати. Як по-іншому подати образ, сконструювати його. Наприклад, в Олександри Екстер жінка зображена у вигляді різних фігур. Замість обличчя — прямокутник. Але ми бачимо на цій картині людину. Абстракція вмикає асоціативне мислення. Дає змогу глядачу відчути себе мислячою істотою. Щось зрозуміти в світі, який розвалюється. В абстракції ми умовно виділили п'ять категорій — ритм, колір, світло, конструкція й порожнеча. Але вони були в мистецтві з прадавніх часів. Наприклад, орнамент у трипільській кераміці — там теж є колір, ритм.

Київський митець Микола Журавель, 59 років, показав на виставці роботу "Срібний ­вулик".

— Ще давньогрецький філософ Платон казав, що людство в майбутньому матиме абстрактне мистецтво. Скомпоноване з куль, трикутників, квадратів. Бо все, що бачимо, ми спочатку сприймаємо абстрактно. Як форми, — розповідає Микола Журавель.

— Перші виставки абстрактного мистецтва відбулися в Україні — в Одесі, Херсоні, Миколаєві 110 років тому. Започаткував художник Василь Кандинський. Абстракція дала ­поштовх моді, архітектурі, дизайну. Коли прийшов Сталін, спалили картини — Казимира Малевича і всіх абстракціоністів. Тому їхніх творів мало в музейних колекціях. Але ми маємо традиції. Їх продовжують художники Олександр Дубовик, Тіберій Сільваші.

Треба влаштувати велику виставку наших митців за кордоном. Щоб весь світ побачив. Бо росіяни друкують каталоги й називають Малевича, Кандинського, Архипенка своїми.

×