— Стрічку зняли за спогадами побратимів та моїми, — розповідає 55-річний Тарас Костанчук, колишній командир штурмової групи батальйону "Донбас", позивний "Бішут". У воєнній драмі "Іловайськ 2014" зіграв себе. Із 29 серпня фільм іде в українському прокаті.
Тарас Костанчук — автор ідеї та генеральний продюсер картини.
— В Іловайську мені поцілили в голову. Разом із пораненим у ногу побратимом "Нікітосом" переховувалися в квартирі 90-річної жінки. Місцеві були налаштовані проти укрів, але нам допомагали. Жоден не видав. Ділилися пайками. Щохвилини ми чекали, що нас викриють. Перший тиждень сподівалися, що за нами приїдуть на БТР. Але жінки сказали, що наші відійшли й місто знову контролюють сепаратисти з кадировцями. В мене був знайомий родом з Іловайська, жив у Києві. Відшукав його родичів, ті погодилися допомогти. За три тижні зробили нам фальшиві документи з місцевою пропискою, купили квитки. Автобусом змогли проїхати блокпости. У фільмі спробували відтворити ті реальні події. Зараз вони здаються фантастичними, — продовжує Костанчук.
— Розказав цю історію журналісту Дмитрові Тузову. Він наполягав зняти кіно. Спочатку думали зробити камерний фільм — як "карателі" переховуються й люди їм допомагають. Зрештою захотів показати всю трагедію Іловайського котла. Щоб майбутні покоління зрозуміли — це була найбільша трагедія в історії сучасної України. В одному місці за 4–5 годин загинули близько півтисячі українських бійців. А потім вцілілі тижнями виходили з окупованої території. Повзли через поля, кущі, без їжі й води. Багато добровольців уперше були на війні.
Є в нас і вигаданий персонаж — російський офіцер Рунков. Він їде на Донбас рятувати сина, який воює на боці сепаратистів. У нього також є прототип на позивний "Лис". Я вів із ним переговори, щоб обміняти його сина на нашого бійця.
— Особливість картини в тому, що немає головного героя, — каже режисер Іван Тимченко, 40 років. — Розповідається про вояків батальйону "Донбас" і війну, що затягує в себе різних людей. Усі вони добровільно взяли зброю, щоб захистити свою землю. Показуємо шлях батальйону з кінця липня по початок вересня 2014 року. Як змінювалася ситуація. Від відносно легких перемог до переламного моменту бою за Іловайськ.
Бюджет картини — 33 млн грн. Більшість коштів надав Тарас Костанчук.
Картину знімали на Київщині, Чернігівщині та Кіровоградщині. Важку артилерію фільмували на полігоні "Азов" у Бердянську Запорізької області. Крім професійних акторів, залучили бійців батальйону "Донбас". Героям, прототипами яких були загиблі, залишили їхні реальні позивні. Тим, хто вижив, змінили.
Після показу фільму в кінотеатрах планують створити 4-серійну телеверсію "Іловайськ 2014".
2 
1
Коментарі