9 січня режисерові й художнику Сергію Параджанову виповнилося б 83 роки. За три тижні в столичному Національному художньому музеї відкриється виставка його робіт. Там буде представлено понад 250 композицій Параджанова: колажів, малюнків, ляльок, ескізів до кінострічок. Про земляка-вірменина згадує один із організаторів виставки художник Борис Єгіазарян, 51 рік.
— Він був дуже гостинний, — розповідає російською. — Згадую останню його виставку у Вірменії — машини туди їхали колонами. Із Грузії привезли величезні причепи-цистерни вина. А Параджанов усіх зустрічав і дарував фрукти. І коли почали закінчуватися, різав їх на дольки і дарував так.
В Україні до Сергія Йосиповича були не такими прихильними?
— Багато хто тут йому заздрив і ненавидів. Я не хочу нікого називати, бо більшість — уже літні люди. От один дуже хворіє зараз, мені так шкода його, вітаюся з ним, кажу щось хороше. Багато позаштатних КГБістів Параджанов знав особисто. Поводився з ними по-акторськи. Конфліктно, але не зі злом, бо він не був злою людиною. І вся його епатажність — це захист від режиму.
Тобто?
— Ну, міг наговорити на самого Щербицького при людях. Параджанов ненавидів бюрократичне підлабузництво, лицемірство. Міг прийти на кіностудію до директора і привітатися за руку, а потім сказати: "Ой, вибач, зовсім забув — я ж хворий на сифіліс! Іди вимий руки, потім треба над вогнем потримати". Він так знущався над ними.
До Києва на виставку твори Параджанова везуть із Єревана. А в Україні є щось із його робіт?
— Мені розповідали: як до Параджанова приходили додому, він готував плов і водночас робив якийсь колаж із речей, які варто було вже викинути на смітник. І дарував їх гостям — друзям, знайомим. За годину він міг зробити шедевр! Коли його почали переслідувати, він свої колажі роздарував. 1996 року — тоді була попередня виставка творів Параджанова в Києві — приходило багато людей і приносили його твори. У когось завалялися у підвалі, у когось — на горищі. Одна бабуся принесла колаж на фотографії — просто фантастичний. "Можете хоч за п"ять гривень в мене купити?" — питала. Тоді ж були тяжкі роки. Знаю, що для Путіна перед поїздкою до Вірменії знаходять і купують в Україні якусь роботу Параджанова, щоб на державному рівні подарувати її президентові Вірменії.
Найкращі роботи Параджанов створив в Україні
В Україні Сергій Параджанов прожив із 1952-го по 1973-й. За мотивами творів Михайла Коцюбинського 1964 року поставив фільм "Тіні забутих предків". Стрічка зібрала на різних міжнародних фестивалях 28 призів, нагород і дипломів. А 1968-го він приступає до зйомок художнього фільму "Колір граната". У картині, що складається з кількох мініатюр, намагався показати духовний світ середньовічного вірменського поета Саят-Нови. "Народу таке кіно не потрібне", — заявили чиновники радянського Держкіно. 1973 року Параджанова заарештували за "гомосексуалізм із застосуванням насильства". Після звільнення йому було заборонено в"їжджати до Української РСР, де він створив більшість своїх фільмів та колажів. 21 липня 1990 року Сергій Параджанов помер у Єревані від раку легенів.
7 
35413
Коментарі