Старий район Вільнюса Ужупіс художники проголосили республікою митців і романтиків. Діє в столиці Литви з 1997 року. Ужупіс, або Заріччя — не офіційна держава, але має конституцію, президента, міністрів.
На фестивалі "Арт Вік" роботи литовських і українських художників розмістили в окремій залі бізнес-центру "Торонто-Київ". Об'єднали назвою "Ужупіс: відповідальність за свободу". Одразу при вході стоїть 2-метрова алюмінієва скульптура, що нагадує ангела.
— Присвячена нідерландському Боїнгу, що збили проросійські бойовики над Торезом на Донеччині, — пояснює художник Федір Александрович, 35 років, посол республіки Ужупіс в Україні. — Скульптура багатовимірна — це і людина, і янгол, і літак, що пронизує його. Ужупіс колись був занедбаним, депресивним районом, але туди прийшли художники, і він став дуже модним і дорогим.
Після Революції гідності я підходив до активістів і пропонував створити республіку Майдан. Це можна було зробити в такій самій символічній, ігровій формі, як і Ужупіс. Але мені сказали, що це все жарти.
Ми надто серйозно ставимося до себе, до свого соціального статусу. Українці зараз, як підлітки, усе заперечують, бунтують. Але якщо ми наважилися бути вільними, треба бути відповідальними за те, на що витратимо свою свободу.
Грамоту про призначення послом Ужупісу в Сіверськодонецьку на Луганщині вручають 41-річному Аріфу Багірову. Він організовує мистецькі фестивалі в цьому прифронтовому місті.
— Коли настав момент визначитися: хто ти, я був радий побачити, що митці Луганської області обрали свободу, а не палку ковбаси в ЛНР. Немає сенсу боротися з корупцією, якщо ми не зможемо виростити нове покоління більш творчих людей. Інакше за 10 років отримаємо нових корупціонерів, просто молодших. Люди у прифронтових містах зрозуміли важливість культури, коли втратили свободу.













Коментарі