—?Ця пісня нікому не присвячується, хіба що моїм домашнім тваринам, — каже зі сцени вокаліст Святослав Вакарчук, 38 років. У розстебнутій білій сорочці, збирається виконати пісню "Кішка". 28 вересня у столичному Палаці спорту пройшов останній концерт української частини туру на підтримку альбому "Земля" гурту "Океан Ельзи".
—?Прийшли за 3 години до початку і були шості. Ми вже навчені: треба йти раніше, якщо хочеш стояти перед самою сценою, — 20-річна Ксенія Прус тримається за залізний парапет заввишки по груди.
—?Дехто взагалі о дев'ятій ранку під Палацом стояв, — додає 20-річна Марія Опальчук.
На сцені перед ногами Вакарчука лежить купа соняшників і жовтих хризантем.
—?Сегодня уже ни в кого из группы не влюблена. Но 10 лет назад, естественно, в Славу, — 31-річна Олександра Шмель із Москви витягає з кишені прапор України. На ньому — назва російського фан-клубу "Невидима сім'я". Його обрали на честь пісні з альбому "Суперсиметрія". — С собой вожу по всему миру. Ему уже 10 лет.
— Фан-клуб родился в 1998-м, — продовжує Олександра Шміль. — Тогда еще не было даже сайта группы. Общались через интернет, не знали друг друга, так и назвали себя "Невидима сім'я". Работала хирургом, но благодаря "Океану Ельзы" сменила профессию — на программиста. Мне нужно было сделать сайт для фан-клуба. Пошла в магазин, купила кучу книжек про компьютеры и со слезами училась.
У сьомому секторі Палацу спорту слухають "Океан" народний депутат Петро Порошенко, 48 років, з молодшим сином та дружиною. Квитки сюди коштують 1200 грн.
—?Це одна з моїх найулюбленіших груп. Найкраща їхня пісня — "Я їду додому". Намагаюся потрапити на кожен концерт у Києві. На цей мене запросив Славко, ми товаришуємо. Дуже шаную його як людину, яка багато зробила для України, — на лацкані темно-синього костюма Петра Порошенка золотий тризуб. — "Океан Ельзи" відкрив для мене старший син Олексій. Він сидить за 20 місць від нас. Слухає патріотичні пісні, українську лірику. Я люблю джаз, із родиною відвідуємо "Альфа Джаз Фест" у Львові. Подобаються живі концерти, бо важливі емоції й енергетика, що йде у зал від музикантів. Це не замінить жоден запис.
Учасники гурту виконують п'ять пісень на біс і йдуть зі сцени. 3,5 хв. зал скандує "Океан!". Деякі глядачі поспішають до виходу.
—?Спеціально з Мукачева приїхала на концерт. Знаю, що Святослав у нас народився. Я велика його шанувальниця, — 57-річна Анна Родович поспішає сходами. — Дякую своїй подрузі, що купила квиток. Мій син живе в Німеччині. Він теж фанат "Океану".
—?Страшно люблю музику, часто ходжу на концерти. Була на "Квін" і на Малініні. Не можу сказати, що "Океан Ельзи" — найулюбленіша група. Але справили хороше враження. Ми танцювали, співали, канєшно, — додає киянка Світлана Лісе, 54 роки.
На сцену повертаються "Океани". Вакарчук — у чорній атласній жилетці на голе тіло.
—?Вирішив не травмувати клавішника Мілоша, бо він починає забувати ноти, коли я роздягаюся, — співак тримається за мікрофон, на якому висить сіра хустина. — Коли публіка підтримує музикантів, їм хочеться грати вічно. Але треба знати міру. 21 червня чекатимемо вас через дорогу — на стадіоні "Олімпійський". Наступного року гурту "Океан Ельзи" виповнюється 20 років. Хочемо поставити жирну крапку й подумати, що робити далі.
Концерт триває 190 хв. Музиканти загалом грають зо 30 пісень.
400? 000 глядачів відвідали концерти гурту "Океан Ельзи" під час туру з альбомом "Земля" у 28 містах України. Далі колектив вирушить на гастролі Росією та Європою.
Пісню "Відпусти" написав у 16 років
—?Досі не можу звикнути до слова "зірка". Воно мене примушує по-ідіотському всміхатися, — розповідає музикант 38-річний Святослав ВАКАРЧУК зі сцени у дворі столичного Мистецького Арсеналу. 19–22 вересня тут відбулися Дні Львова у Києві.
—?На початку 1990-х у нашому місті не могли знайти навіть струн до гітари. Перші інструменти купували кількома способами — від подавання на грант до вимолювання у старших друзів, — співак скидає чорну шкіряну куртку. — Але було весело. У Львові тоді грали тисяч сто рок-груп, у кожному дворі своя. Існували два паралельні світи: загальний і спальних районів. Завдяки студентам другий світ був артистичний. Зараз люди стали вільніші, але водночас меркантильніші. Першими велику кригу проломили "Брати Гадюкіни". Почув їх ще у школі. Прокрутив разів 200 альбом "Всьо чотко". Це була моя перша музика українською. Доти слухав виключно англомовну, переважно "Бітлз".
Вакарчук виступав із дитинства, але не думав, що стане музикантом. "Відпусти" написав у 16 років.
—?На вечірці, яку влаштувала тодішня моя дівчина, виконував під піаніно пісні "Бітлз". Кілька днів по тому мені подзвонив хлопець і запросив у групу поспівати. Я прийшов на репетицію, вперше порухав усю музичну апаратуру, наче мала дитина в музеї. Заспівав, зірвав горло. Але не поставився до цього серйозно. Добре вчився в університеті, ходив на секцію з баскетболу і не мав вільного часу. Через місяць той хлопець знову дзвонить. І воно якось само далі пішло. Потім зрозумів, що без цього вже не можу. Хлопця звали Юра Хусточка, наш тодішній басист. Досі не знаю, що тато думав про мій вибір. Підозрюю, що він був не в захваті. Але дав мені можливість розібратися самому.
Гурт "Океан Ельзи" переїхав до Києва 14 років тому. Продюсер Віталій Клімов винайняв для учасників помешкання на Оболоні.
—?Панельний будинок, у квартирі навіть балкона не було. Подивився у вікно, а там нема нічого, крім іншої стіни. Думав, що ніколи не зможу стати киянином. Коли з Хусточкою шукали нове житло, постійно питали в хазяїв, чи є вода. Вони дивувались, але це нормальне запитання, бо у Львові її давали погодинно. Квартира з водою здавалася нам царськими хоромами, — продовжує музикант. — Київ має свій шарм і дух, до якого треба звикнути.
1 
1
Коментарі
4