— Я люблю нестандартне кіно. Але подивитися його в кінотеатрі рідко вдається, — скаржиться киянка Валерія, 22 роки. — Доводиться виловлювати фільми у нічному телеефірі або ж скачувати з Інтернету.
Ми розмовляємо біля афіш кінотеатру "Жовтень". Дівчина прийшла купувати квиток на азійську стрічку "Три екстрими", яку тут можна переглянути до 8 лютого. Ціна квитків — від 10 до 30 грн.
Фільм брав участь у 61-му Венеціанському бієнале, та в Україні його показують уперше. Побоюючись, що не буде вільних місць, я взяла квиток на денний сеанс. О 13.40 до залу "Кіноман" прийшло лише п"ятеро глядачів. Дівчина, що з"явилася без супутника, не дочекалася кінця сеансу. Ще б пак: саме азійські режисери відомі як майстри найвідвертіших жахів.
Прагнучи повернути молодість і красу, героїня вдається до канібалізму
На опаленні адміністрація кінотеатру заощаджувала, тому в залі було зимно. Фільм складається з трьох частин. Першу новелу "Пельмені" зняв гонконгівський режисер Фрут Чань. Прагнучи повернути молодість та красу, а з ними і зрадливого чоловіка, героїня вдається до канібалізму. Інша новела, "Знято", корейця Пак Чхан-Ук — про невдаху-актора, який витончено катує режисера. Насправді кат лише слугує каталізатором для прояву темних прихованих бажань жертви. Третя історія — "Ящик" (режисер Такаші Міїке, Японія) — психоаналітична стрічка про дитячу драму жінки, яка 15 років тому ненавмисне живцем спалила свою сестру.
Усі три азійські новели напрочуд естетичні. Якщо, звичайно, у вас міцні нерви. Спостерігаючи за ріками крові, пельменями з людських ембріонів та відрубаними пальцями, ви чимало цікавого дізнаєтеся про сучасну азійську культуру, яка перетворилася на химерну суміш західних і східних компонентів. І водночас заглибитеся в одну з дуже перспективних, як кажуть, тенденцій світового кіно — арт-хорор. Перекладається це як "естетика жаху".














Коментарі