Лікарка швидкої допомоги Анна прагне покарати винних в автомобільній аварії, в якій постраждала її донька. Вона — героїня драми "Як там Катя?" Світова прем'єра відбулася на 75-му Міжнародному кінофестивалі у швейцарському Локарно.
12-річну Катю дорогою до школи збиває машина на пішохідному переході. Потрапляє в лікарню в тяжкому стані. За кермом була донька впливових батьків. Її мати балотується в мери. Адвокат їхньої сім'ї пропонує зам'яти справу за відшкодування. Анна має врятувати життя Каті та вирішити — судитися чи мовчати, за сюжетом.
— Героїня через трагедію проходить внутрішню трансформацію і котиться вниз. Коли вирішує йти незаконним шляхом і мститися, відбувається її моральне падіння, — каже режисерка Крістіна Тинькевич, 30 років.
— Цікавлюся важкими моральними питаннями, на які немає відповіді. Ідея сценарію з'явилася після прочитання газетної замітки. Лікарка приїхала на виклик і мала врятувати чоловіка, який раніше її зґвалтував. Я почала думати, що робила б на місці цієї жінки, — продовжує Тинькевич. — Змінила контекст злочину на автомобільну аварію. Запитувала колег і знайомих, як вчинили б, якби отримали можливість помститися за смерть дитини. Була впевнена, що більшість не наважилися б на вбивство. Але за моєю статистикою, половина сказали, що пішли б на це. Це наштовхнуло на розмірковування про те, на що взагалі люди спроможні.
Місце дії фільму — сучасний Київ.
— Сюжет не відірваний від реальності. Це передусім проблеми з корупцією та безкарністю. Є багато подібних історій. Зокрема, про "мажорку" Олену Зайцеву з Харкова, яка п'яною проїхала "Лексусом" на червоне світло й убила кількох людей на автобусній зупинці. Якби придумувати такий сюжет із нуля, здавалося б, що створюєш максимально карикатурного персонажа. Але це наша дійсність, про яку варто говорити.
Основне для мене — зрозуміти, в яких життєвих обставинах переступлю через моральні принципи. Коли в житті все добре, нам здається, що знаємо себе і свою поведінку в кожній ситуації. Однак під впливом обставин іноді людина перестає себе впізнавати. Під час війни це також актуально — треба приймати складні рішення та йти на компроміси із собою, до яких за нормальних умов не був готовий.
Головну роль виконала Анастасія Карпенко, 39 років. Доньку героїні зіграла 14-річна Катерина Козлова.
— Вона з творчої родини: з п'яти дітей у сім'ї четверо — актори. А її мати — сама лікарка "швидкої". Працювала в нас на майданчику консультантом. Катя була для мене очевидним вибором, одним із найлегших серед усього кастингу. Інші діти, які приходили на проби, були більш зажаті, занадто слухняні, готувалися й вивчили текст, але не жили в кадрі. Катя більше хуліганка. Погано пам'ятала текст, але не боялася камери і вражала харизмою.
Зйомки картини переносили через пандемію, а випуск — через повномасштабне вторгнення Росії.
— Ми були на знімальному майданчику рівно два роки тому — влітку 2020-го. Здається, що позаду ціле життя. Тоді не могли уявити, за яких обставин уперше показуватимемо фільм. Участь у міжнародному фестивалі — ще одна можливість для українців прозвучати й бути почутими у світі. Ведемо перемовини з кількома міжнародними компаніями, які продають фільми в різних країнах. Через нинішні події іноземцям цікавіше й актуальніше дивитися воєнне кіно. Проте наша стрічка створена до нової фази агресії ворога. Показуємо ту частину України, де тоді не було бойових дій. Демонструємо той Київ, який він у нас був до 24 лютого. Хоча й не райдужний і щасливий, а з багатьма проблемами.
Бюджет фільму становить 11,7 млн грн.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
1 
1
Коментарі