У Магдебурзі перемогли українські жорна

 

На міжнародному арт-фестивалі у Магдебурзі перемогла відеоінсталяція "Жорна часу" 52-річного українця Віктора Сидоренка.

— Мій дід був мірошником, — розповів пан Віктор. — Він потрапив  під жорна млина, — пояснив витоки свого витвору митець. І додав: — Узагалі, час перемелює людей...

У своїй інсталяції пан Віктор знімав солдатів.

Фестиваль у Магдебурзі відбувається щороку — у вересні. У 2001 році ідея його проведення виникла у Галини Брігер. Пані Галина за походженням українка, але вже 17-й рік живе у Німеччині.

45-річна менеджер арт-фестивалю Тамара Лі зі своїм колегою Євгеном Михальченком живуть у Німеччині. Вони приїхали до Києва, аби розповісти про фестиваль. Михальченко — син директорки фестивалю Галини Брігер.

Мій дід був мірошником. Він потрапив під жорна млина

Цього року до Магдебурга з"їхалися 200 художників із восьми країн, зокрема з Данії, Італії, Греції, Нідерландів. Голландці запропонували тему:  "Подорож у майбутнє". Україна відгукнулася проектом "У синьому  небі слідів не зостається". Це — вісім самостійних робіт: фото- та відео-арт, інсталяції, живопис та графіка переважно молодих художників. Троє ровесників — 21-річні Ганна Овчиннікова, Ганна Валієва та Філіп Лі належать до мистецької групи "Р.Е.П.".

— Моя інсталяція, — пояснила рум"янощока Ганна Овчиннікова, — це великий літак, покритий живописом. Він злітає в небо,  залишаючи у минулому купу фотографій.

На прес-конференції у Києві організатори розповіли, що найбільшою проблемою на мистецькому форумі були фінанси. Переможець, Віктор Сидоренко, підготував для Магдебурга дві роботи. Однак кошти для транспортування знайшли лише для однієї.

Загалом цей арт-фестиваль фінансує німецька сторона, переважно приватні спонсори та бургомістри Саксонії.

— Від України державних грошей ми жодного разу ще не отримували, — розводить руками куратор українського проекту Тетяна Журавська, 39 років.

×