У суботу відкрився лондонський книжковий ярмарок. Його вважають другим у світі, після франкфуртського. Від України на нього поїхав єдиний письменник — 44-річний Андрій Курков.
— Мене запросили виступити з доповіддю про сучасну українську літературу, — розповів він "ГПУ" по телефону. — Завтра лечу, збираю речі. Але Лондон не люблю. Це — холодне, бізнесове місто. Його можна тільки поважати. Люблю Київ, Париж і Берлін.
Каже, що ще не купив квитка.
— У дорозі зі мною часто трапляються пригоди, — ділиться спогадами. — 1987-го п"ять діб їхав у Англію: спочатку потягом, потім плив кораблем — на власне весілля. Потоваришував на судні з американським драматургом Джоном Адамсом. Він потім був свідком на моєму весіллі.
А які книжки повезете на ярмарок?
— Нове видання "Приятеля небіжчика", англійською. У Лондоні я буду лише чотири дні, — веде далі. — Потім лечу до Франкфурта. У Німеччині та Австрії відбудуться авторські вечори. Закінчу мандри за два тижні, у Лейпцигу. Там із Сергієм Жаданом, Юрієм Андруховичем і Оксаною Забужко дискутуватимемо про українську літературу. Організатори лейпцизького книжкового форуму взагалі хотіли частково присвятити його Україні. Проте наші чиновники відмовилися зробити державний стенд, а приватні видавці не купили собі місця.
З вокзалу повезли у п"ятизірковий готель. На порозі вручили кульок подарунків
Дорого просили?
— Та ні! Німці 70 відсотків знижки обіцяли. Щоб поставити стенд, потрібно лише 300–400 євро. Та все одно ніхто не поїхав. Дарма: туди приходить багато тих, хто виїхав з СРСР. Вони залюбки купили б наші книжки.
Не стомилися ще від поїздок?
— Щойно з Канади повернувся! — весело каже. — Виступав в університеті Манітоби і гостював у вождя індіанців. 75-річний дідусь запросив на ритуал духовного очищення — курити люльку миру. Потім зустрівся з українською діаспорою. Вони вже майже не розмовляють українською! — здивовано вигукує. — І книжки читають англійською.
Питаю, що пан Андрій зараз пише.
— Це буде історія кохання з елементами містики, — відповідає скупо й переключається на інше. — З братами Капрановими розпочинаємо акцію: у двох київських книгарнях, "Знання" і "Наукова думка", оголошуватимемо письменника місяця. Поставимо стенд із книжками, біографією. Прийдуть читачі. Першою вибрали Марію Матіос.
П"ять років ви не їздили до Москви, де ваші книжки були неофіційно заборонені. А в лютому звідти повернулися. Як зустрічали?
— З вокзалу мене повезли у п"ятизірковий готель. На порозі вручили кульок подарунків. Потім збирав такі кульки по всій Москві — альбоми, книжки, годинник навіть вручили. Виступав у двох книгарнях — "Молодій гвардії", на Полянці, і в найбільшій — "Бібліоглобус", на Луб"янці. Зрештою, запросили проїхатися з виступами Росією, — заявляє весело. — Я давно дружу з Акуніним, Мариніною, Сорокіним, Уліцькою... Щось змінилося: всі підкреслювали, що я бажаний гість. Лише якийсь чоловік ставив провокаційні запитання, — каже холодно. — Потім з"ясувалося, що він із Севастополя — земляк.
1 
1
Коментарі