Минулими вихідними у Києві відбувся фестиваль сучасної грузинської музики. Посол Грузії в Україні Григол Катамадзе, 44 роки, зазначив, що найбільше темперамент його народу — енергійний і пристрасний — відображає саме музика.
Затишна кав"ярня "Бабуїн" у п"ятницю приймала всесвітньо відому етно-джазову співачку Ніно Катамадзе. А в неділю у кафе зі схожою назвою — "Квартира Бабуїн" — виступив джазовий гурт "Зумба". Приміщення прикрасили грузинською символікою. Гостей пригощали маленькими хачапурі, виноградом та мінералкою "Боржомі".
Поки гурт репетирував, я замовила глінтвейн та каву з молоком. Коштувало це 30 грн. Бармен "на західний" манер вихопив з-під мого носа молочник і покрутив його у себе за спиною. Білий напій хлюпнув на підлогу.
— О, там ще й молоко було?— здивувався він під загальний регіт. Інший його колега примудрився розбити цілу тацю зі скляними фужерами.
— Я вперше у Києві, — розповів соліст гурту Ніас, 32 роки. — Думав приїхати на вашу помаранчеву революцію, але не доїхав.
— Чачі перепили дорогою? — пожартувала я.
— А що, пахне? — перелякався грузин. — Сьогодні майже не пив. Ну, трішки. Хочете спробувати? Сам робив, слабенька, не більше 40 обертів. Давайте з горла, — простягнув мені пластикову пляшку. — За знайомство!
Ніас познайомив мене з білявим перкусіоністом Зазою і колоритним барабанщиком.
— Моє справжнє ім"я — Спартак, — назвався кремезний чоловік у червоній шапочці та круглих чорних окулярах.
Нарешті принесли чарки, і ми випили за любов між Україною і Грузією.
Для тих, хто не встиг замовити столик, перед сценою постелили тонкий килим. На ньому вмістилося 20 людей. Грузини почали концерт хоровим співом. Перші кілька пісень були сентиментальними, а далі "Зумба" перейшла на джаз-рок із грузинськими мотивами.
У нас усе дуже емоційно було, а у вас — добре поставлено
На білому полотнищі екрана види старого Тбілісі змінювалися червоно-білим грузинським прапором та іконами. Соліст уже співав французькою. Посеред пісні Ніас раптом зупинив гітариста:
— Щось ти сьогодні надто швидко граєш. Давай спочатку! Це він, — звернувся соліст до публіки, — місяць тому одружився. Напевно, до жінки поспішає.
Музиканти перепочили, а потім повернулися на сцену. 32-річний Заза залишився курити.
— Я був у Києві під час революції. Дуже класно, — сказав він "ГПУ" й поправив тюбетейку, гаптовану червоними хрестиками, як на державному прапорі Грузії. — Це розкішно, коли стоїш на сцені перед 200 тисячами людей. У нас усе дуже емоційно було, а у вас — добре поставлено.
Тим часом на клаптик вільного простору, що лишився між глядацьким килимом і сценою, вийшли дві пари і заходилися танцювати щось схоже на лезгінку. Біля динаміка підспівувала та пританцьовувала смаглява молода красуня.
— Подобається вам "Зумба"? — питаю її.
— Так, дуже! — захоплено відгукується вона.
— Уже чули їх раніше?
— Та кілька разів. Оцей соліст, Ніас, то мій чоловік. А мене звати Майя, — засміялася жінка.
Закінчився концерт знаменитою "Тбілісо".
— Я вам сьогодні віддав усе серце, — стомлено сказав на прощання Ніас. — Я ж не винен, що у цього серця тахікардія, — пожартував він і акуратно зняв з плеча гітару.
1 
1
Коментарі