Режисер 73-річний Євген Сивокінь проводить співбесіду зі вступниками на факультет анімації Київського театрального університету. Він викладає 20 років, створив 26 мультфільмів.
— Я добре розпізнаю людей, які займаються мультфільмами. Вони десь там, — показує рукою в небо. — Усі в собі, у світі анімації, задумані. Слова зайвого не скажуть.
До кімнати заходить Євген, 25 років. Він закінчив економічний університет, хоче знімати мультфільми. Дістає із папки малюнки аквареллю, на стіл ставить глиняну голову. Євген Якович розглядає малюнки.
— У вас мало шансів вступити навіть на контракт. Спробуйте піти на оператора або на продюсера. Анімація — це робота для фанатиків. Якщо зовсім не зможете без цього жити, приходьте. Завжди боюся пропустити талант, — говорить услід. — Намагаюся нічого від себе не нав"язувати. Перша фраза, яку кажу учням: "Друзі мої, я не хочу, щоб за чотири роки з інституту вийшли семеро-восьмеро сивоконьчиків".
Цього року майстер випустив 12 режисерів.
— Сьогодні дуже багато молодих художників працюють у комп"ютерній графіці. Це мертва фактура, бо машина не помиляється — усе рівненько, чистенько. Коли дивишся малюнок від руки, бачиш — лінія не туди пішла. Відчуваєш енергетику автора. Зараз мода на комп"ютерну анімацію відходить, більше цінується ручна праця.
Останні роботи "Засипле сніг дороги" та "Компромікс" режисер робив у техніці сипучих матеріалів.
За 10 хвилин музики отримує 1200 гривень. Прибиральниці більше платять
— У фільмі "Засипле сніг дороги" сніг засипав зображення. Замість нього я використав 3 кілограми солі. У стрічці "Компромікс" боролися добро і зло. Я використав чорний і білий порошки. Коли боротьба припинялася, порошки змішувалися і виходило сіре. Приходив виснажений додому. За день міг зняти 6–7 секунд. А весь фільм триває 7 хвилин. 1 секунда руху це 24 кадрики. Байдуже — малюнок це, ляльки, пластилін.
Кошторис останньої його стрічки — 10-хвилинної "Врятуй і збережи" — 400 тис. грн.
— Більшу частину виділених державою коштів забирає студія. До режисера доходить тільки чверть грошей. Решта йде на оплату бухгалтера, прибиральниці, обладнання. Чудовий київський композитор Вадим Храпачов, який працює із режисером Романом Балаяном, писав музику до фільму "Польоти уві сні й наяву". За 10 хвилин музики до моїх мультфільмів отримує 1200 гривень. Прибиральниці більше платять.
Мультфільмів, які йдуть у кінотеатрах, він не дивиться.
— У всіх цих "шреках" намагаються зробити світ подібний до справжнього. Натуралістичність — це тупик. І все прораховують: спочатку випускають футболки зі Шреком, потім його ляльки. Обов"язково має бути хепі-енд, бо на фільм із сумним кінцем американці не підуть. Щоб пішли й афроамериканці, й білі, Шрека зробили зеленим. Коли Дісней придумав Міккі Мауса, на його курточці замість двох ґудзиків намалювали один. Бо зображувати два ґудзики — це сплачувати художнику півцента. Таких малюнків має бути 15 тис. Тому Міккі Маусу зробили чотири пальці, а не п"ять.
3 
1
Коментарі