— З яких авторів підліткам варто починати знайомство з українською фантастикою? — запитує фантаста 41-річного Володимира ­Арєнєва дитяча письменниця Галина Ткачук, 34 роки.

Онлайн-зустріч із ним організував простір української дитячої книжки "Барабука".

— Із Марини і Сергія Дяченків, — каже Арєнєв. — Є суперечки, що вони писали російською, і тому не наші. Та вони самі себе вважали такими, писали про Україну, і завжди дбали про український переклад. Найяскравіша їхня книжка — "Віта Ностра". Вийшла 10 років тому. 2019-го у Франції отримала нагороду як найкращий перекладний роман.

"Віта Ностра" ­присвячена дорослішанню і пізнанню себе. Саша Самохіна боїться, що з близькими щось може статися з її вини. Цей страх змушує вступити до дивного Інституту спеціальних технологій. Студенти там схожі на чудовиськ, а викладачі — на грішних янголів. І її життя перетворюється на жах.

Автор романів для дітей "Бухтик з тихого затону", "Гості на мітлі", "Сині Води", "Джури козака Швайки" Володимир Рутківський — представник старшої традиції. Деякі його тексти застаріли, сповнені ідеології. Але це наше надбання.

Письменниця з Білорусі Наталія Щерба пише російською в жанрі підліткової фантастики та фентезі. Живе в Івано-Франківську. Має премії Єврокона — Європейського конвента наукової фантастики, за кращий дебют і найкраще оповідання для дітей. Головна героїня її серії "Часодії" — юна чарівниця Василина Огнєва. Вона потрапила у світ, де всі вміють керувати часом.

Наталія Савчук у "Літописах Семисвіття" описує часи прадавніх українців. Коли людьми правили берегині та лярви (в міфології — духи людей, які загинули трагічно, здатні вселятися в тіла жінок. — ГПУ), а в Дикому Степу панували птаховичі зі змієвичами та Вражеві діти. Берегиня з любові до чоловіка замість доньки, котра мала успадкувати всю її силу, народила двійню. Так у Семисвітті з'явилися "діти переступу" — берегиничі Врода та Волошко. Рівновагу було порушено, за сюжетом.

Це переосмислення фольклорних сюжетів. Книжка для підлітків, яка захопить. На цю тему зазвичай пишуть спрощено, а тут є вихід на інший рівень.

Ще однією темою в бесіді з письменником стало майбутнє української фантастики.

— З'являться книжки про коронавірус, епідемію і постепідемічні часи, — говорить Володимир ­Арєнєв. — За цим стоїть глобальніша тема — усвідомлення, що світ не замкнений і не ізольований. Про Україну ми часто пишемо як про щось окремішнє. Інколи поруч є Польща і Росія. А того, що далі, ніби не існує. Пандемія показала: світ відкритий, зв'язки набагато тісніші. Здавалося б, де Китай, а де ми.

У моєму новому романі "Заклятий меч", який готую до друку, хотів показати, що ми не живемо в окремому пухирці, а завжди були частиною більшого світу. Дія роману починається в наш час, переноситься в минуле, до давньої Скандинавії, потім в Україну.

Без спроби зазирнути в завтра фантастика неможлива. Треба вчити дітей відповідальності. Що речі, які ми робимо, можуть визначати життя на роки вперед.

×