четвер, 10 грудня 2020 05:00

"Середній вік акторів — 70 років"

Автор: ft.org.ua
  Христина Федорак (у центрі) грає селянку Марусю в ”Лимерівні” за п’єсою Панаса Мирного Київського театру Івана Франка. Батьки планують видати її заміж за Василя, якого виховали як прийомного сина. Проте він кохає іншу. Спектакль назвали найкращою виставою камерної сцени на фестивалі ”ГРА” цьогоріч
Христина Федорак (у центрі) грає селянку Марусю в ”Лимерівні” за п’єсою Панаса Мирного Київського театру Івана Франка. Батьки планують видати її заміж за Василя, якого виховали як прийомного сина. Проте він кохає іншу. Спектакль назвали найкращою виставою камерної сцени на фестивалі ”ГРА” цьогоріч

Спектакль "Альбатроси" київського Театру на лівому березі назвали найкращою драматичною виставою 2020 року. Церемонія нагородження ІІІ Всеукраїнського театрального фестивалю-премії "ГРА" відбулась у столичній опереті.

В "Альбатросах" розповідають про старших людей, які кохають, ревнують, з'ясовують стосунки. Жінка приводить нареченого на могилу чоловіка, щоб той благословив їх з труни. Друга віддає все своє майно милому молодикові-пройдисвіту. Подружжя сперечається через хворобу Альцгеймера, забувши, що давно розлучилися. Колишній в'язень Освенціму і колишній есесівець випадково зустрічаються, коли їм за 90, за сюжетом.

— Середній вік акторів — 70 років. Для цього покоління майже нема спектаклів, — каже режисер Стас Жирков, 34 роки. — В основі — п'єса "З життя корисних копалин" американського драматурга Фредеріка Строппеля. Жартуємо, що вистава про життя, смерть, любов і космос. Бо в одній із новел герої говорять про позаземні цивілізації. В нас дуже мало текстів з чорним гумором, про передчуття смерті. Ця тема — табу для українського театру й мистецтва. Раніше я поставив "Клас" — із наймолодшими акторами Театру на лівому березі. Потім вирішив зробити спектакль із найстаршим "золотим" поколінням, тими, хто на сцені 20 і більше років.

До трійки найкращих драматичних вистав також увійшов спектакль "Енеїда XXI" Одеського театру ім. Василя Василька. Створений за мотивами поеми давньоримського поета Вергілія. Дію перенесли в сучасну Україну. Еней — рахівник на донецькій шахті. Після початку російської агресії покидає Донбас. Автобусом їде із сином Юлом, батьком Анхізом і другом Ахатом. Їхній водій — Палінур. Подорожують регіонами країни в пошуках нової домівки, за сюжетом.

— Цей спектакль — зріз епохи. Із сатирою та гіркотою, — говорить режисер Максим Голенко, 42 роки. — Як хірурги, препаруємо все, що відбувається в нашій дивній країні. Соціальні проблеми, болі, страхи, корупція, рейдерство, фейки, вибори, нерівність між чоловіками й жінками, конфлікти батьків і дітей. Перебуваємо у стані війни — не можемо заплющувати на це очі. Еней — не парубок моторний, а маленька розгублена людина, переселенець. Намагається десь приткнутися, зрозуміти своє місце у світі. Це про чоловіка, який не може знайти свою батьківщину. Багато українців блукають у пошуках вітчизни.

В основі постановки "Пер Ґюнт. Сповідь загубленого Я" Сумського театру ім. Михайла Щепкіна — п'єса норвезького драматурга Генріка Ібсена.

Головний герой — син розореного багатія, селянський хлопець Пер Ґюнт. Мріє відновити сімейні статки. Викрав чужу наречену й опинився поза законом. Тікає з Норвегії. Мандрує світом. Знайомиться. Змінює професії. Стає купцем, работорговцем, вождем бедуїнів, пророком, потрапляє в божевільню. Пристосовується до будь-яких ситуацій, але так і не знаходить свого місця. Наприкінці життя повертається на батьківщину, де 40 років його чекала кохана, за сюжетом.

— Кожна людина в чомусь себе пробує й може заплутатися, помилитися, — каже режисер Роман Козак, 30 років. — Пер Ґюнт — збірний образ особистості, що себе загубила. Все його життя — низка поневірянь у гонитві за "я". Аж доки не знаходить себе вдома — у вірі й вірності коханої жінки.

Найкращими експериментально-пошуковими постановками назвали "Сімейний альбом" Театру на лівому березі та "Дванадцяту ніч, або Що захочете" Івано-Франківського театру ім. Івана Франка.

Перша показує Україну 1990-х. У другій грають ветерани й волонтери АТО. Рік вивчали акторську майстерність та англійську. Розмовляють мовою Шекспіра. Перед початком дії кожен учасник пояснює, чому бере участь у проєкті та що він змінив у його житті. Присвятили спектакль загиблим бойовим побратимам, фотографії яких показують наприкінці.

Загалом назвали лауреатів премії "ГРА" у п'яти категоріях. Відзначили 12 вистав. Кожен театр за перемогу в номінації отримав 25 тис. грн на наступну прем'єру.

Зараз ви читаєте новину «"Середній вік акторів — 70 років"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути