— День зимового сонцестояння 21 грудня — прапрадідусь зимових свят, — розповідає письменниця Лада Лузіна, 45 років. Презентує книжку "Чарівні традиції українок".

— Різдво християни святкують саме після астрологічного Нового року. Коли день найкоротший, а ніч — найдовша. У цьому протистоянні день перемагає. Найчарівнішим вважали момент переходу. Саме тому ворожать на перехресті, воротах, підвіконні. В наш час ця традиція зберігалась у вірі в чарівні 12 ударів годинника новорічної ночі.

В українській народній творчості день сонцестояння зобразили в легенді про Святого Спиридона. В парубка закохалася відьма. Але він не відповідає їй взаємністю. Чаклунка вирішує помститися. Кличе на допомогу головну київську відьму. Протягом трьох днів і ночей намагаються впіймати хлопця. Не можуть побачити, бо Спиридон обнімає хрест на кладовищі. Письменник Микола Гоголь узяв цю історію за основу повісті "Вечори на хуторі біля Диканьки".

— У зимовий шабаш крадуть з неба зорі й місяць, — продовжує Лада Лузіна. — Українська відьма мала зірвати зірку ногами. Чаклунок зображували догори дриґом.

Сучасники не знають про свята українських жінок. Обмежуємося Великоднем, Різдвом, днем Івана Купала. Не пам'ятаємо чарівництво, яке отримали у спадок. Але обряди розповідають про нас багато. У передмові до книжки пишу: "Якщо забудемо про традиції пращурів, не зможемо відповісти на питання — хто ми є".

Жіночі ритуали розповідають про важливу роль жінки в суспільстві. На деякі навіть не допускали чоловіків. На інших кепкували над сильною статтю. Наприклад, на Колодія напередодні Масляної. Це останній цикл зимових свят. Далі починається поворот на літо. Тиждень старше жіноцтво в шинку робило ляльку з колоди — Колодія. Першого дня він народжувався, у другий — його хрестили. Коли лялька "помирала", влаштовували імпровізоване поховання. Весь тиждень жінки пиячили за рахунок чоловіків. Наприкінці йшли в село й прив'язували колоду до ноги парубка, який за рік не одружився. Традиції покарання молоді за те, що вони не встигли одружитися в потрібний час, існували у Франції, Болгарії та інших країнах. Тільки в нашого народу цей звичай очолювали жінки.

— Один з головних персонажів Нового року — різдвяний чорт. У Європі має ім'я Крампус. В українських традиціях існує також. Гоголь описав його у повісті "Вечори на хуторі біля Диканьки". Вважають, Бог так сильно зрадів народженню сина, що дозволив нечистій силі гуляти на землі два тижні від Різдва до Хрещення. В цей час можна зустріти чорта під маскою сусіда.

Книжка "Чарівні традиції українок" коштує 120 грн.

×