Ексклюзиви
Середа, 15 серпня 2007 17:09

Скульптури Анатолія Валієва мають Кучма та Кобзон

Автор: фото: Сергій БУРКОВСЬКИЙ
  Скульптури жінок Анатолій Валієв різьбить зі своєї дружини Аліси
Скульптури жінок Анатолій Валієв різьбить зі своєї дружини Аліси

Майстерня 50-річного скульптора Анатолія Валієва на вулиці Дашовській неподалік метро Шулявська заставлена скульптурами янголів та голих жінок. Посередині три чоловічі скульптури, загорнуті в целофан.

— Київські бізнесмени замовили свої статуї для офісів, — пояснює Анатолій Валієв. — Радянщина, звісно. Мрію не брати таких замовлень. Але за них добре платять.

Додає, що найбільше коштують скульптури до надгробків.

— Але я цим не займаюся. Меморіальну дошку покійному міністрові транспорту Георгієві Кірпи на ужгородському вокзалі виготовив лише тому, що дуже просили. Робив цю дошку ще з двома архітекторами. Нам заплатили 500 тисяч гривень.

— Скільки коштувала ваша найдорожча робота? — цікавлюся.

— Півмільйона гривень. То було рельєфне панно на фасаді столичного клубу "Арена-Сіті". За гонорар я зробив ремонт своєї квартири на проспекті Ватутіна.

Анатолій Васильович розповідає, що навчався на скульптора у Київському художньому інституті.

— То було за радянських часів. Нас навчали робити лише постаті воїнів, вождів та доярок. Ми думали, що це і є високе мистецтво, — розводить руками чоловік. — Потім я поїхав до Європи й побачив, що там такого немає. Тоді спробував різьбити якісь абстрактні фігури. 1997-го мені замовили пам"ятник до 110-річчя з дня народження скульптора Олександра Архипенка. Я зобразив не його, а дівчину. Бо дівчат цей скульптор дуже любив. Пам"ятник і досі стоїть на площі Льва Толстого в Києві.

Скульптор каже, що мав виставки в Німеччині, Австрії, Бельгії та Франції.

— А під час перебудови виставлявся в Австралії. Навіть хотів туди переїхати. Думав, за кордоном краще жити. Але дружина не дозволила. Зараз вдячний їй за це. Бо за кордоном треба десять років батрачити, щоб стати відомим. У нас, якщо маєш голову і талант, досягти чогось легше. Нині в Україні можна заробити скульптурою чи якимось іншим мистецтвом. Багатії, які десять років тому виїхали за кордон, повертаються. Для них колекціонування творів сучасного мистецтва є атрибутом розкішного життя. Вони скуповують усе, тому ціни на твори мистецтва ростуть. Правда, вони набагато нижчі за європейські.

Невеликі роботи віддаю безплатно. Дружині це не подобається

Чоловік дістає з шафи альбом із фотографіями своїх робіт.

— Це перший пам"ятник артисту балету Сержеві Лифарю, — показує фото. — Його вдова Ліллан до знайомства зі мною забороняла робити пам"ятники Сержу. Вважала, що жоден скульптор не передасть його граційності й пластики. Але я поїхав до Парижа. Взяв у Лифаревого лікаря зліпок ноги артиста, щоб було достовірніше. Вирізьбив Лифаря в образі Ікара. Ліллан пам"ятник сподобався. Торік його поставили в місті Монте-Карло князівства Монако.

Валієв пишається, що його статуетка є у французького композитора Мішеля Леґрана.

— Він приїздив на "Слов"янський базар" 1999-го. Для цього конкурсу я робив призові статуетки. Одну з них подарував Леґранові.

Каже, що любить різьбити янголів.

— Їх розкуповують на подарунки. Меценат Валерій Миценко подарував мого ангелика екс-президенту Леонідові Кучмі на день народження. А Йосипові Кобзону таку ж скульптурку підніс організатор "Слов"янського базару" Олександр Злотник. Іноді невеликі роботи віддаю безплатно, — зізнається скульптор. — Але дружині це не подобається. Торік протестувала, коли я дав кілька скульптур для благодійного аукціону під час днів України в Монако. Заспокоїлася, коли сказав, що нас повезуть до Монако безкоштовно.

Зауважую, що в майстерні багато скульптур оголених жінок.

— До одруження я різьбив жінок із натурниць, — зізнається Валієв. — А потім моєю натурницею стала дружина Аліса. Їй присвятив серію скульптур. Маю скульптуру дружини, яка тримає на руках немовля — нашу доньку Аню. Зараз вона закінчує художній інститут.

Майстер розповідає, що нещодавно київська мерія замовила йому пам"ятник на честь 50-річчя української громади в Австралії:

— Це триметрова бандура з рельєфами на історичну тему. Всередині вирізьблений портрет Тараса Шевченка. Пам"ятник уже стоїть у Канберрі. Офіційно його відкриють навесні наступного року.

1957, 2 лютого — Анатолій Валієв народився в с. Сухінівка Курської області (Росія) в родині будівельників
1984 — одружився з юристом Алісою, народилася донька Аня
1989 — з"явився на світ син Ярослав
1992 — перша персональна виставка за кордоном у австралійському Мельбурні
1994–1995 — навчання у французькій Академії мистецтв міста Екс-ан-Прованс
2007 — увійшов до десятки найкращих скульпторів України за версією столичної галереї "Да Вінчі"

Зараз ви читаєте новину «Скульптури Анатолія Валієва мають Кучма та Кобзон». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1223
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода