— Є пару бізнесменів привладних, що не бояться свої скарби виставляти. Бо то страшна юридична тяганина. Якщо не доведеш, де взяв, можуть конфіскувати. А кому то треба? — каже чоловік у чорному пальті до своєї супутниці в норковій шубі. Пара розглядає на заскленому стенді золоті прикраси часів Київської Русі. 26 грудня у львівському палаці Потоцьких відкрили виставку "Золоті скарби зниклих цивілізацій".
Приватну колекцію виробів від бронзового віку до часів Київської Русі презентував благодійний фонд "Платар". Його створили бізнесмени Сергій Тарута й Сергій Платонов. Останній помер 2005-го. Тепер колекція налічує близько 10 тис. пам'яток за 8 тис. років.
— У наш час приватні та державні колекції поповнюються переважно знахідками "чорних археологів", — каже Борис Возницький, 85 років, директор Львівської галереї мистецтв. — Це не обов'язково копачі. Можуть бути звичайні люди, які в себе на городі скарби знаходять. От мені на Миколая знайомий семикласник подарував наконечник стріли. Знайшов у селі Підгірці на Львівщині. Наконечник датується 8 тисячоліттям до народження Христа. У Рівному на базарі продають речі трипільської культури. Недорого. Добре, що є бізнесмени, які викупляють і формують приватні колекції.
У трьох залах палацу Потоцьких виставлені художні вироби грецьких майстрів, кімерійців, скіфів, сарматів. Найбільше глиняних амфор — понад 50. Під подвійним склом — прикраси із золота.
— Один із найдорожчих експонатів — чоловіча гривна. Це нашийна прикраса із золота періоду Київської Русі. Її подарував нам селянин із Київщини, — каже директор музею "Платар" Володимир Індутний, 53 роки. Показує оздобу у формі підкови із витими масивними кінцями. — Знайшов випадково в полі. Згодом такі гривни на Русі використовували як грошові одиниці.
— Представлені на виставці у палаці Потоцьких речі оцінити важко. Можна казати про вартість усієї колекції в мільйонах доларів, — каже львів'янин Михайло, 54 роки. Прізвище називати не хоче. Він колишній працівник одного з музеїв Львова. Зараз співпрацює із нелегальними археологами. — До прикладу, жіночі сережки II-I століття до нашої ери у хорошому стані можуть коштувати до півмільйона гривень. Інколи "чорні археологи", не знаючи ціни, можуть таку річ продати за кілька тисяч доларів. Золоті прикраси на шию — гривни — раніше часто знаходили на Вінниччині. Їх оцінюють у сотні тисяч доларів. Вони виготовлені із золота 958-ї проби. Глиняні грецькі горщики чи амфори на чорному ринку антикваріату можна придбати за кількадесят тисяч гривень. Але їх підробляють найчастіше.
Коментарі