"Сказали, что нас тут запретят. Поэтому сматываемся по-тихому"

 

— Предлагаю лезть через забор, — каже жінка в зеленомому купальнику й солом'яному капелюсі. Кидає сумку біля охоронця і руками чіпляєтся за решітку.

— Девушка, если бы вы знали, как мне приятна ваша компания. Что ж вы рветесь украсть у меня это удовольствие, — говорить сивочолий чоловік. Натовп чекає, поки дозволять увійти на територію бази "Чайка" в місті Чорноморськ на Одещині. 16–19 серпня тут проходив музичний фестиваль "Джаз Коктебель".

На території бази розмістили чотири сцени. Головна — на березі моря. За огорожею починається міський пляж. Уздовж паркану стоять два охоронці. Морем люди підбираються ближче до сцени. Всіх, хто вийшов на берег, виводять.

— Дамочка, ну не смешно уже. За два дня третий раз ловлю. Купите билет и отдыхайте спокойно, — каже охоронець у зеленій формі.

— Сам купи. 800 гривень за день, да я за месяц 3900 зарабатываю, — відповідає короткострижена брюнетка зі згорілими плечима. Хапає матрас і йде на вихід.

Через загорожу за ситуацією стежить компанія. Відпочивальник із пляшкою пива кричить вслід охоронцеві: "Ну і бидло. Тобі шо, жалко?". Потім повертається до друзів.

— Отбой. Не прокатило. Завтра попробуем, — каже.

У червоній футболці з написом "президент" стоїть організатор фестивалю 58-річна Лілія Млинарич. Їсть зелений виноград. На руці п'ять стрічок — пропуски у всі зони фестивалю.

— Купувала фрукти і розговорилася з місцевим, — розповідає Млинарич. Казав, що такі гроші за день — це дорого. "Онука", Олег Скрипка, "Дах Дотерз" відпрацювали свої повноцінні виступи. Виходить, що три концерти можна відвідати за ціною одного. В цьому і є перевага фестивалю. "Джаз Коктебель" дав Чорноморську ріст цін на готелі в півтора-два рази. Кожна гривня, внесена в проведення фестивалю, місцевим приносить чотири: житло, харчування, транспорт і сувеніри. У світі бюджети таких заходів складають 30 відсотків продаж квитків, ще 30 вкладають спонсори і 40 відсотків — місцеві бюджети. За три роки від Чорноморська нам виділили 76 тисяч гривень. У той час, коли один бюджет такого фестивалю становить 6 мільйонів гривень.

У Палаці культури й мистецтв показують фільм про фестиваль "Джаз і море". Зняли торік. У синій сорочці та джинсах стежить за подіями на екрані директор Іллічівського судноремонтного заводу Михайло Дудніков, 46 років. Підприємство підтримує фестиваль у Чорноморську.

— Як шкода. Тутешні ще не розуміють, яке щастя до них прийшло, — каже сусідці. По іншу руку директора сидить його колега в майці з написом "Миша всегда прав". Найкращі робітники судноремонтного заводу отримують безкоштовні квитки на "Джаз Коктебель".

Із головної сцени ведуча просить усіх підійти ближче.

— За 16 років фестивалю губили багато що, — каже ведуча Євгенія Стрижевська, 38 років. — Документи, кредитні картки, дітей. Усе це ми знаходили і віддавали власникам. Та в перший день фестивалю відбулася дивна історія. Нова знахідка могла б стати талісманом фестивалю, але хотілося б повернути її хазяїну. Якщо він живий, то я його взагалі не розумію. Знайдена такса живе в офісі другий день. Ким треба бути, щоб лишити її нам і десь зникнути? Наш працівник ці дні купує їй іграшки, повідки і корм, воду. Хазяїн — знайдись!

Команда фестивалю нервово метушиться на вході. За територією зібрався гурт молодиків на мотоциклах.

Приїхали з Одеси протестувати проти виступу Івана Дорна, який активно концертує в Росії. В інтерв'ю сказав, що носить светр із тризубом, аби на батьківщині "не воняли".

— Намагаємося реагувати на всі подібні інциденти, — каже представник самооборони Одеси Олексій, 24 роки. Прізвища не називає. — Коли приїжджає людина, яка висловлюється про Україну і війну на Донбасі зневажливо — це неприйнятно. Приїхали, щоб висловити свою позицію. Була подібна ситуація зі Світланою Лободою й Ані Лорак. Намагаємося заблокувати приїзд таких артистів у Одесу. Ведемо переговори з організаторами їхніх гастролей. Хочемо домовитися, щоб артист сам пояснив ситуацію. Якщо ні — блокуватимемо виступ доступними методами. Стоїмо вже 5 годин. Хтось має пояснити Дорну, що тут виступати не варто. Подобається давати концерти в Росії — хай їде. Так само в будь-якій точці світу. Але в Україні тобі не раді.

На сцені Іван Дорн в червоному спортивному костюмі. Співає пісню Андрія Кузьменка "Танець пінгвіна". Цього дня Скрябіну мало б виповнитися 50 років.

У наступних номерах Дорн плутає слова. До нього підбігає хло­пець із бейджем, щось каже на ву­хо і тягне за плече за лаштунки.

— Сказали, что нас тут запретят. Поэтому сматываемся по-тихому. Биса не будет, мы сваливаем, — каже наостанок Дорн і біжить зі сцени.

Залишається виступ ще одного колективу, але публіка масово рушає на вихід.

— Ну и шо, шо человек — гамно. Зато какой артист, — каже дівчина в чорній сукні з великими окулярами подрузі. Потягує коктейль на барі.

Виїзд із бази перекрили машини поліції. Перед ними стоять активісти.

— Дорн без футболки тікав через парк з охороною, — каже активіст. Не називається. На його футболці напис "Жидобандерівець". — Виїхав через боковий вхід і разом з охороною побіг у якусь іншу машину, щоб уникнути спілкувань з активістами і гострих запитань. Поліція нам допомогала. Блокували в'їзд і перевіряли машини, аби не було подальшого конфлікту.

Організаторів оточили журналісти з проханням пояснити, чому виступ Дорна став мож­ливим.

— В Україні є не так багато студій, які професійно займаються українською музикою, — говорить Лілія Млинарич. Одна з них "Мастерская" належить Іванові Дорну. У них контракт із багатьма розкрученими музикантами. Фестиваль у них зацікавлений. У контракті прописано, що Іван Дорн у будь-якому форматі може підтримати роботу своєї студії. Він може бути ведучим, заспівати пісню, три, або й 10. Співак захотів показати програму джаз, яка повністю відповідає концепціїї фестивалю.

Фестиваль "Джаз Коктебель" заснували 2003 року. Після окупації Криму переїхав на Одещину.

Цьогоріч у Чорноморську захід відвідали 35 тис. осіб. Населення міста 60 тис.

×