— Будь-кого може спокусити диявол. Навіть добру інтелігентну людину, — каже польський режисер Кшиштоф Зануссі, 79 років. Презентував у Києві містичну драму "Ефір".
— Це моя версія історії Фауста. Я фізик за першою освітою. Мене завжди цікавив матеріальний світ. Але розумію, що є ще щось, крім матерії. І намагаюся це показати. Фізик Альберт Ейнштейн казав: "Хто не відчуває таємниці, той глухий і сліпий. Якщо вона є основою релігії, то я релігійний". Я представник покоління, що відчуло на собі жахи війни і комуністичного правління. Розумію, що зло спокушає, притягує багатьох. Тому духовний вибір актуальний сьогодні.
1913 рік. У Російській імперії військовий лікар проводить наукові експерименти із загадковою речовиною ефіром. Вважає, що це дасть йому владу над людьми, їхнім тілом і волею. З допомогою ефіру спокушає жінку. Медика арештовують, але замість смертної кари відсилають до Сибіру. Звідти він тікає до Австро-Угорщини. Продовжує свої експерименти на божевільних і повіях. Щоб заробити гроші на досліди, погоджується стати шпигуном, за сюжетом.
Головну роль в "Ефірі" виконав польський актор Яцек Понедзялек, 53 роки. Також у стрічці задіяні українці Станіслав Колокольников, Марія Рябошапка, Олександр Логінов, Остап і Дмитро Ступки.
Помічника лікаря зіграв 26-річний Остап Вакулюк. Це його дебютна роль у кіно.
— Мій герой простий хлопець із сільської волинської родини, — розповідає Вакулюк. — Намагається бути чесним, добрим. У нього помер батько, мати скоїла самогубство. В ті часи, якщо залишаєшся без батьків, помираєш із голоду. Хлопець погоджується на пропозицію лікаря. Привезти тіло батька за винагороду. Вчений стає йому другим батьком. Приймає, дає дах над головою. Тому такий йому відданий. Лікар для нього — ідеал. Втілення того, що можна робити щось корисне, благородне. Сам хоче бути медиком. І тільки потім розуміє, що ця людина не така, якою йому здається.
Я вчився в Київському театральному. Під час Майдану нас арештували, втік у Польщу. Там отримав стипендію на навчання. Маю одержати диплом продюсера. Чотири роки нічого спільного не мав з акторством. Знайомий домовився про зустріч із Зануссі. На пробах вибрав саме мене. Звертав увагу, що треба шукати глибину в своїх персонажах. Не грати, як у серіалах.
Я мусив говорити з українським акцентом. Але в Польщі жив уже довго, вивчив добре мову. Режисер говорив: навчіться українського акценту, бо візьму поляка.
— Договір людини й диявола — одна з вічних тем. Ідеться про злочин і кару. Коли людина отримує користь, але все одно має заплатити життям, — говорить кінокритик Олександр Гусєв, 39 років. — Про угоду з нечистим ми дізнаємося наприкінці фільму. Але одразу зрозуміло, що лікар став іграшкою злих сил. Якийсь персонаж у чорному неочікувано виникає в різних місцях. У картині постійно підкреслюється атеїзм героя. Він не вірить у Бога. А потім піднімає проти нього бунт, кидає виклик вищій силі — грає в російську рулетку, вибігає з металевою шаблею в грозу. І залишається живий. Фільм сприймається як притча про силу науки. Лікар вірить, що за її допомогою можна перемогти біль. Водночас прагне влади, маніпулювати іншими. І в цьому ми передчуваємо тоталітаризм, нацистських лікарів, які ставили експерименти на людях. Бачимо, що наука без етики, духовності — ніщо. Замість допомагати, вона служить злу.
В українському прокаті фільм Кшиштофа Зануссі "Ефір" іде з 21 лютого.
3 
35413
Коментарі