— Торік поїхали з Віталіком на два тижні на море. Узяла товсту книжку казок, — розповідає львів'янка 28-річна Ірина Мацех. Виховує сина 3-річного Віталія.
— Першого дня ввечері відкрила "Івасика-телесика". А там у кінці Івасик Оленку в піч кинув, прийшла Баба-яга з гостями і давай печеню їсти. Син питає: "Мама, то Оленка спеклася, як та курка, яку ми щойно їли? А її волосся й очі теж їли? А ти мене ніколи не спечеш? А як дуже їсти захочеш?". На другий день на пляжі постійно озирався, чи Баба-яга за ним не йде. А в нас ще й надувна камера, як на зло, у вигляді човника. То він у неї сідати не хотів.
Недавно читала сину про колобка, рукавичку. Так він спереживався, чого ж колобок від лисички не втік, і що робитимуть ті звірі, які без хатки-рукавички лишилися. Якось "Ріпку" сприйняв. Чоловік ще жартував, що Віталік зараз почне кицею перейматися, на яку в кінці й собачка впала, і внучка, і баба з дідом. Вирішила сину сама казки придумувати. А головним героєм у них обов'язково є хлопчик Віталік.
Коментарі