Проросійським у Криму було лише одне місто

"За роки радянської влади, а потім і за роки незалежності керівництво країни виростило цілий клас кримських чиновників, які за крихти з барського столу виконували будь-які трюки. З бюджетом, землею, державною власністю. Всі вони із задоволенням кочували з партії в партію, зберігаючи домінуюче положення на півострові", — пише журналістка Наталія Влащенко, 57 років, в книжці "Крадіжка, або Біле сонце Криму", що вийшла в харківському видавництві "Фоліо".

Наталія Влащенко провела журналістське розслідування про анексію Криму в лютому-березні 2014 року.

— Я приїжджала до Криму щороку, як і всі радянські діти з батьками. Пізніше відвідувала різноманітні фестивалі, бо писала про культуру. Ще на початку 2000-х на одному з таких заходів помітила дуже багато російських прапорів. Вони були у дворах приватних будинків, на капличках, в офісах. Приїхавши, написала статтю не про фестиваль, а про експансію "русского мира". Йшла з усіх сторін. Ідеологічну, бо там було багато російських громадських організацій. Економічну, коли викупали підприємства. Благодійну, коли туди привозили російських артистів і проводили різноманітні акції. Я розуміла, що росіяни активізувались і це становило велику небезпеку. Але тоді на цей текст уваги ніхто не звернув, — розповідає Наталія Влащенко, 57 років.

Книжку авторка писала два роки. Для неї брала інтерв'ю в політиків Олександра Турчинова, Арсена Авакова, Валентина Наливайченка, у жителів Криму та свідків анексії півострова.

— Крим не був проросійський. Таким було лише одне місто — Севастополь. У страшному референдумі під автоматами взяли участь лише 30 відсот­ків кримчан. Це визнала навіть Москва. Плани забрати півострів там виношувались багато років. Готувались російською владою та спецслужбами, ідеологами й технологами. Але якби вони бачили Україну сильною державою, то не посміли б утілити їх у реальність. Це був імпульсивний вчинок Путіна. Але я впевнена, якби ми в перші години захоплення Криму різко й безкомпромісно дали по зубах, то анексії могло б і не бути, — говорить Наталія Влащенко.

— Ніхто ніколи не повірить, що на півострові були самі зрадники. Той факт, що понад 6 тисяч військовослужбовців вийшли звідти, свідчить: вони вважають своєю Батьківщиною Україну.

Моє завдання — не оцінювати. Я мала показати картину того, що відбувалося день за днем. Не хочу, щоб проблеми Криму замовчувалися. Єдиний спосіб повернути півострів — не забувати про нього ні на хвилину.

У книгарнях "Крадіжка, або Біле сонце Криму" коштує 198 грн.

×