Вишибайло шукає нову роботу. Отримує вигідну пропозицію від заможного темношкірого піаніста стати його водієм і охоронцем. Чоловіки — герої американського фільму "Зелена книга". Події відбуваються на початку 1960‑х у США. У південних штатах країни, куди вирушає на гастролі Дон Ширлі під охороною Тоні Валлелонги, на той час панують расистські упередження. Дискримінація за кольором шкіри ще узаконена.
Назва стрічки походить від "Зеленої книги темношкірих мандрівників" — путівника, що видавався в США щороку з 1936-го до 1966‑го. Містив інформацію про безпечні для афроамериканських автомобілістів готелі й ресторани.
Протягом восьмитижневої подорожі Тоні й Ширлі зіткнуться з лицемірством і неприязню білих американців. Якось у барі Ширлі поб'ють просто за те, що він темношкірий. Іншим разом представники білої еліти не дозволять піаністові їсти з ними в одній залі.
— Що потворніше суспільство, то красивіше на цьому тлі окремі люди, і "Зелена книга" — прямолінійний, чудово зроблений гімн людській гідності, — каже кінокритик 40-річний Станіслав Зельвенський. — Чоловіча солідарність і відкритість світу тріумфує над обмеженістю і упередженнями.
Сюжет базується на реальній історії. В основі сценарію — інтерв'ю з Доном Ширлі й Тоні Валлелонгою та листи останнього до дружини.
Головні ролі у фільмі "Зелена книга" зіграли американські актори 60-річний Вігго Мортенсен і 44-річний Магершала Алі. Режисер стрічки — 62-річний Пітер Фарреллі. В український прокат картина вийшла 24 січня.
Коментарі