Книжку "У них щось негаразд з головою, в тих росіян" презентувала у столичній книгарні "Є" фінська письменниця Анна-Лєна Лаурен, 35 років. Переклад українською видала львівська "Піраміда". Розповіді про Росію фінка написала після чотирьох років життя у Москві.
— Я працювала в Росії журналістом Фінського державного телебачення, — каже Анна-Лєна Лаурен. — Перші враження про країну — бруд, хаос. Поїхала звідти й не бажала повертатися. Але приїхала знову, бо захотіла зрозуміти росіян. Досі намагаюся це зробити. Збагнути свою країну не можуть навіть самі її жителі.
Письменниця в Україні вдесяте. Розуміє українську. Каже, що може говорити російською. Представники книгарні просять виступати англійською.
— Написала про те, що мене захоплює в Росії й що ненавиджу, — говорить авторка. — Є розділи про політику, чоловіків і жінок, владу, корупцію. Неможливо було оминути тему алкоголю, бо він є важливою складовою російської культури. Алкоголізм — проблема в Росії, як і у Фінляндії. Але алкоголь — це не тільки негатив. Мене зворушила традиція, коли на похороні поминають померлого і йому наливають у склянку.
Українською книжку переклали за місяць.
— Анна-Лєна показує, як можна сприймати сусідів — з іронією і теплом, — розповідає видавець Василь Габор, 52 роки, — Шкода, що не знайшлося ще людини, яка написала би про Україну з такою любов'ю. У Фінляндії заведено видавати серйозні книжки про Росію. Це видання повне гумору. Чомусь фіни сприйняли його не дуже прихильно.
Письменниця розказує, що любить наших північних сусідів за почуття гумору:
— У Фінляндії існує стереотип, що росіяни розбишаки. Також думають, ніби вони дуже багаті. Бо коли до нас приїздять звідти туристи, починають розкидатися грішми. Фіни дивуються, чому вони постійно злі, особливо в Москві. Але Москва велике місто, де всі поспішають і тому лихі. Українці порівняно з росіянами розслаблені. Люблять посміятися, посидіти за столом, поїсти, попити. Росіянам важливо, щоб їхня країна була великою державою. Українцям на це начхати.
За столом Анна-Лєна Лаурен сидить у рожевій сукні з декольте, на ногах босоніжки на високих підборах.
— Я була і залишаюся феміністкою, — поправляє біляве волосся. — Але в Москві зрозуміла, що треба підлаштовуватися під чужу культуру. Почала жіночно вдягатися, звикла, що чоловік платить за таксі або вечерю. Коли повернулася до Фінляндії, одразу подумала: "Чому фінські чоловіки такі примітивні?". Зовсім не допомагають жінкам — не відчиняють дверей, не подають руки. У Фінляндії немає різниці між чоловіком і жінкою.
Видавництво "Піраміда" планує видати ще дві книжки Анни-Лєни Лаурен. Перша, "Всі рівні", буде про військові конфлікти на Кавказі. Друга розкаже про результати "кольорових революцій" у Грузії, Киргизстані й Україні.
3 
1
Коментарі