Ярмарок "Медвін. Книжковий світ-2006" пройшов 9–12 листопада в столичному експоцентрі "Спортивний". Кращі фантасти Європи — подружжя Марина та Сергій Дяченки відсвяткували 100 років. Саме стільки виходить, якщо скласти роки, місяці й дні життя 38-річної Марини та 61-річного Сергія.
— Це свято — жарт мого чоловіка, — каже Марина.
Хоча подарунки були справжні. Директор книжкового ярмарку Едвін Задорожний презентував статую Дон Кіхота, куплену у Валенсії. А його дружина Наталя Івченко — банку грибів-боровиків. Сказали, що й досі під враженням повісті Дяченків "Останній Дон Кіхот". 33-річна співачка Руслана записала привітання на диск. А сама полетіла в справах до арабського міста Дубаї. Диск передали помічники співачки, які також виготовили стодоларові купюри із фотографіями Дяченків. Роздавали їх гостям, розкидали по актовій залі експоцентру. Марина Дяченко читала присвячені їм епіграми. Але Сергій Дяченко зізнався, що епіграм не любить:
— Я раніше любив виголошувати тости. Але Марина веде програму "Судові справи" на телеканалі "1+1". Для зйомок учить афоризми. І тепер, коли я займаю місце тамади, постійно мене виправляє: "Це ж не твої слова, а Монтеня!"
Психолог Віра Шевченко подарувала Дяченкам чорну ведмежу шкуру без лап і голови. Побажала бути "дикими, як у їхній книжці "Дика енергія. Лана". Потім у цій шкурі ходила 12-річна донька Дяченків Анастасія, яку вони звуть Стаскою. Видавці Віталій та Дмитро Капранови вручили фантастам іграшкового зеленого пса — символ їхнього видавництва "Зелений пес".
Плануємо експедицію до Нової Зеландії
Відбулася прем"єра мультика "Курка, що несла всяку всячину" за сценарієм Дяченків. Анімаційний фільм створила режисерка Маша Медведь на замовлення Міністерства культури. Це історія про квочку, яка висиділа маленький ескаватор.
— Думала, що з Дяченками буде противно спілкуватися, бо люди такого рівня завжди противні, — розповідає Медведь. — Але вони такі спокійні!
Каже, донька Дяченків пише гарні оповідання:
— Може, через кілька років зніму фільм за її сценарієм?
За кадром у мультику звучить голос Марини Дяченко. А Сергіїв не підійшов, бо треба було хриплуватого баритона.
— Я Маринку витяг із театрального інституту не для того, аби вона туди повернулася, — жартівливо обурюється Сергій. І додає, що донька теж хоче бути актрисою.
— Які мультики показуєте доньці? — цікавлюся.
— Три роки тому змусив її дивитися мультики лише англійською. Кричала-пищала, врешті здалася. Тепер тільки супутникові канали вмикає. Я вже й не розумію, що вона дивиться, бо Стаска знає англійську краще за мене.
2008-го в прокат вийде стрічка "Рубіж" за романом Дяченків.
— Ще не сідали за сценарій, — зізнається Сергій. — Плануємо експедицію до Нової Зеландії, будемо знімати про неї кіно. Кажуть, це земля фантастичних героїв — хобітів. Іще ведем переговори про фільм за книгою "Дика енергія. Лана". А в лютому у видавництві "Зелений пес" вийде наш новий роман "Віта ностра".
Марина Дяченко закінчила Київський театральний інститут. Десять років у ньому викладала сценічну мову.
Сергій Дяченко — лікар-психіатр, кандидат біологічних наук, керував науково-дослідницькою лабораторією в Москві. Закінчив сценарний факультет ВДІКу. Лауреат Державної премії України. Автор сценаріїв до стрічок "Голод-33", "Гетьманські клейноди" та "Микола Вавілов".
1994 — Дяченки у співавторстві написали перший роман "Брамник".
2005 — отримали звання кращих фантастів Європи на Європейському конвенті наукової фантастики в місті Глазго (Шотландія). Їхні книжки видано накладом більш як мільйон примірників. Мають близько 50 літературних премій.
1 
1
Коментарі