Російський піаніст 67-річний Володимир Крайнєв помер 29 квітня в німецькому місті Ганновер від аневризми легеневої артерії. 7 травня його тіло перевезуть до Москви й поховають на Ваганьковському кладовищі.
— Останні кілька років він хворів, казав, що важко дихати, — розповідає ректор Московської консерваторії Олександр Соколов. — 29 квітня йому раптово стало зле. Дружина, тренер із фігурного катання Тетяна Тарасова, викликала лікарів. Але було вже пізно.
В Україні Володимир Крайнєв заснував благодійний фонд із допомоги юним піаністам і Міжнародний конкурс молодих піаністів у Харкові. Вважав це місто своєю батьківщиною, бо після війни батьки сюди переїхали.
— Він відбирав талановитих дітей і вивозив їх до себе в Ганноверську школу, — розповідає проректор музичного училища імені Глієра Юрій Зільберман, 65 років. — Дітям не було де жити, тому він забирав їх до себе додому. Його мати доглядала їх, як рідних онуків, бо своїх дітей Володимир не мав. Кримчанка Маша Кім, Ігор Четоєв, Міша Данченко жили в нього. Володимир повністю їх опікав. Навіть згодом допомагав влаштуватися на роботу. Михайла влаштував вчителем у школі, в якій сам викладав.
Володя був дуже юморний. Багато жартів набрався від Михайла Жванецького, бо колись із ним жив на одному поверсі. Михайло про Володю казав: метр у кепці в прижку. Володі це так сподобалося, що він часто повторював жарт, сміючись над своїм маленьким зростом. Коли приходив у компанію, жінки спершу не звертали на нього уваги, бо маленький, непоказний. Але варто було йому заговорити, як забували про своїх кавалерів. До кінця вечора пісяли за ним гарячим кип'ятком.
Володимир Крайнєв народився в російському місті Красноярськ. У 8 років став лауреатом Московського конкурсу ім. Чайковського. Композитор Альфред Шнітке написав для нього Концерт для фортепіано і струнних. Останні 15 років Крайнєв працював професором Вищої школи музики в Ганновері.
Коментарі