96 фільмів подали на фестиваль українського короткометражного кіно "Відкрита ніч. Дубль 22". Відбувся у ніч на 30 червня в київській галереї "Арт-причал" на набережній Дніпра. Журі відібрало 22 стрічки. Вісім ігрових, шість анімаційних, чотири документальні й чотири поза конкурсом.
— Ігрове кіно було різне, а от у документальних стрічках акцент — на війні з Росією, — каже член журі Ніна Набока, 62 роки.
Диплом у номінації неігрового кіно та спеціальний приз "за пошук героя" здобув фільм "Після вогню" режисера 28-річного Андраніка Берберяна. Розповідає про російську лікарку-хірурга, яка рятувала поранених під час Революції гідності. Ця лікарка — героїня нашого часу.
— Коли дамо дорогу українському кіно, воно почне розвиватися, — каже Ніна Набока. — Побачимо, яка ми талановита нація. Молодь треба тільки підтримати. Казала їм сьогодні, що мусять добиватися, стукати у двері. Не відчиняють — то у вікно. Ні — у щілину пролазити. Не сходити зі свого шляху.
Заснувати фестиваль українського мистецтва 22 роки тому було важко. Зараз ситуація змінилася, принаймні поки була проукраїнська влада. Володимир Зеленський сказав, що кіно — це бізнес і держава не повинна давати гроші. Це страшно чути.
Гран-прі "Відкритої ночі" завоював анімаційний фільм "Кохання". Режисер Микита Лиськов, 36 років, отримав 100 тис. грн. 14-хвилинний мультфільм про Дніпро — рідне місто постановника. Складається з кількох сюжетів. Історії розповідають мовою символів і звуків.
— Ця стрічка — моє враження про п'ять років після Майдану, — говорить Микита Лиськов. — Першим символом Революції гідності було знесення пам'ятника Леніну. Я розумів, чому люди це роблять. Але у фільмі хотів показати погляд збоку. Раптом, ні з того ні з сього, люди зібралися навколо Леніна і зруйнували його. Це стає каталізатором інших процесів.
Назва "Кохання" працює на контрасті. Слово асоціюється з високодуховним почуттям, довірою. А в фільмі цього немає. Хотілося показати, як країна змінюється. Розгубленість, невпевненість у завтрашньому дні. Ніхто не знає, чим усе це закінчиться, чи знайдемо вихід.
Використовував документальні матеріали — фотографії, написи й рекламу на стінах, реальні історії, розповіді друзів. Багато глядачів упізнають ці елементи.
Приз глядацьких симпатій здобула комедія режисера 36-річного Сергія Зленка "Влипла" — про залежність від ґаджетів. Під час святкування дня народження одна з подруг весь час сидить у смартфоні. Він прилипає до її руки, за сюжетом.
6 годин тривала основна програма 22-ї "Відкритої ночі". Це найкоротший кінофестиваль у світі. Цьогоріч увійшов до Книги рекордів України як захід із найбільшою кількістю місць проведення. Покази відбувалися на 100 майданчиках — в Україні та семи країнах світу. 12 представництв фестивалю були в зоні воєнних дій на Донбасі. Понад 8500 глядачів одночасно дивилися фільми програми.
Успішні кіношники починали кар'єру з "Ночі"
"Відкриту ніч" заснував режисер Михайло Іллєнко 1997 року. Мета заходу — відкривати нові імена у кінематографі й підтримувати національне виробництво. Проходить під девізом: "Ми. Для нас. Про себе".
— 22 роки тому ми не могли повірити, що прем'єра українського фільму стане чимось звичайним, — каже голова Держкіно Пилип Іллєнко, 41 рік. — "Відкрита ніч" виникла, коли наше кіно знімалося всупереч, а не завдяки. Це був єдиний фестиваль, який працював на популяризацію українського, а не іноземного кіно в Україні, єдина можливість для режисерів поспілкуватися з глядачем. Завдяки цьому фестивалю ми зараз говоримо про відродження, а не створення українського кіно. У нас немає успішного кінематографіста, який би свого часу не брав участі у "Відкритій ночі".
4 
1
Коментарі