— Брат у кіно мене заніс у прямому сенсі. Я ж у нього на руках виріс, — каже режисер Михайло Іллєнко, 67 років. Звістка про смерть його старшого брата Вадима застала Михайла Герасимовича в Лос-Анджелесі, США. 9 травня там відкрили фестиваль українського кіно. Показ комедії "За двома зайцями" розпочали хвилиною мовчання. Оператором цієї картини був Вадим Іллєнко. 11 травня в столичному Будинку кіно прощалися з Вадимом Герасимовичем. Йому було 82. Декілька років тому переніс інсульт. Йому було важко рухатися і розмовляти. Пішов із життя напередодні дня народження ще одного брата — Юрія. Юрій Іллєнко помер п'ять років тому в 73.
— Він наснився Вадиму на чорному коні в ніч на 8 травня, — каже 63-річна Людмила Єфименко, дружина Юрія Іллєнка. Актриса не знімає темних окулярів. — Усі жінки шаленіли від Вадима. Його покійна дружина Емілія заради нього покинула професію і батьківщину. Переїхала з Румунії до Києва, присвятила себе вихованню доньок, а потім — онуків.
Вадим Іллєнко народився у Новомосковську на Дніпропетровщині. Мав трьох молодших братів. Один із них помер від виснаження під час евакуації до Сибіру протягом війни. Двоє інших — Юрій і Михайло — слідом за Вадимом захопилися фотографією і вступили до ВДІКу. Сім'я Іллєнків тоді жила в бараку на території одного з московських заводів. Туди по війні перевели працювати їхнього батька, інженера-будівельника.
1955-го Вадим Іллєнко з Москви переїжджає до Києва. Стає оператором на кіностудії ім. Довженка. Часто працює у режисерських роботах братів. Поставив сім стрічок.
— Із життя буду йти, а перед очима стоятимуть кадри з "Вечора на Івана Купала". Де татари по воді женуться за матір'ю з дитиною, — каже режисер Віктор Гресь, 75 років. — Я якраз тоді тільки приїхав із ВДІКу на практику до Києва. Зрозумів, що не повернуся до Москви. Бо якщо тут є такі майстри, як Іллєнко — українське кіно велике.
Нинішній директор кіностудії Довженка, режисер Олесь Янчук, 58 років, познайомився з Вадимом Іллєнком у середині 1970-х.
— Він був з тих, хто щиро радів успіхам інших. Цьому важко навчитися, — згадує. — Наші дачі стоять поряд. У Вадима Герасимовича 1991-го вийшов фільм "Останній бункер". Перший поверх його дачного будиночка був наполовину в землі, наче бункер підпільників з УПА. Я ніяк не міг розвести вогонь у каміні. А він пояснив, що слід спочатку запалити вогонь — дати поштовх теплу, а вже потім розкладати дрова.
Актор 55-річний Володимир Шпудейко зіграв у двох режисерських роботах Іллєнка.
— У Вадима Герасимовича всі вчилися, що таке бути справжнім мужиком, професіоналом. Він уночі в лісі лише за допомогою об'єктиву і камери без жодного освітлювання міг зробити таку картинку, що мозок відмовлявся розуміти, як це можливо. Це видно у його фільмі "В лісах під Ковелем". У стрічці "Передай далі" про повоєнну Одесу я граю пройдисвіта Льошку. Хоча на цю роль мали запросити штатного "кіноалкоголіка" й "убивцю" з Ленінграда. Іллєнко казав, що йому потрібне лише моє вміння бити чечітку для загального плану в кабаку. Часто чую, що "Передай далі" — це найкращий фільм про Одесу.
До 2008 року Вадим Іллєнко викладав операторську майстерність.
— Кожний із нас напевно почув, що в кіно не може бути фону, а лише задній план, — каже Олег Суворов, колишній студент Іллєнка. — Часто лекції проводив у гаражі. Просив хлопців допомогти, якщо не лагодилося щось у машині. Якщо ж у когось із нас був день народження — ніколи не відмовлявся прийти привітати.
— У Голлівуді існує поняття "польський оператор" — як знак якості, — каже кінокритик Алік Шпилюк, 57 років. — Юрієві Іллєнку колись теж пропонували перебратися за океан. Він злякався переслідувань КДБ своїх рідних і залишився у СРСР. Хтозна, як би звучало ім'я Вадима Іллєнка, аби він мав можливість попрацювати на заході. Бо був не менш майстерним із камерою, ніж його брат Юрій. В історії кіно важко пригадати, коли видатний оператор може бути гарним режисером. Братами Вадимом і Юрієм слід пишатися. Часто згадую жарт покійного Вілена Калюти (оператор "Втомлених сонцем". — "ГПУ"). Якось його запитали, чи міг би знімати після 100 грамів горілки. Відповідає: чому б ні? А після пляшки? Також. А після літра? Каже: зміг би, але як режисер.
Поховали Вадима Іллєнка в Києві на Совському цвинтарі біля могили дружини.
Коментарі