— Жесть заполонила все в російському кіно. Не можу дивитися такі фільми, — каже одеський продюсер Валерій Калмиков, 60 років. Представив у Києві стрічку "П'ята терапія". Її зняли за новелами колишнього наркомана і злочинця Стаса Домбровського.
— Стас із 14 років вживав важкі наркотики, — продовжує продюсер. — У 17 дізнався, що в нього ВІЛ. Зараз йому 35, за плечима сім судимостей, 11 років за ґратами. Але одного разу він зрозумів, як сильно хоче жити. Наш фільм — про найнижчу точку, на яку може впасти людина. Впасти, щоб відштовхнутися. Хочу також видати окремою книжкою його прозу й вірші.
Режисер фільму — 28-річна Аліса Павловська. Народилася в російському місті Ярославль, але вважає себе українським митцем. В Одесі як постановник створила вже другу повнометражну картину.
— Перша стрічка Аліси "Не хочу помирати" мені не сподобалась, — каже Валерій Калмиков. — Деструктивна, про одеських божевільних художників, музикантів. Сценарій "П'ятої терапії" спочатку теж здався подібним. Але потім я зрозумів, який це важливий фільм зі світлим фіналом. Він дасть надію тим, хто заплутався. Підтвердження цьому — у Стаса Домбровського нещодавно народилась здорова дівчинка вагою 4 кілограми. Він мріє відкрити театральну студію в Одесі для реабілітації анонімних наркоманів.
П'ятою терапією називають палату в тюремній лікарні, до якої потрапляють смертельно хворі.
— Стас там лежав з діагнозами туберкульоз, ВІЛ і гепатит. "Костюм-троєчка" на жаргоні, — розповідає Аліса Павловська. — Реально помирав. Щодня з приміщення виносили мертвих. Як смертника, його навіть відпустили додому. Але Бог дав йому шанс і Стас одужав. Це змусило припинити вживати наркотики. У фільмі в нас понад 60 чоловік масовки. Давали оголошення через соцмережі. Приходили дуже страшні люди. Один 25-річний хлопець вживав наркотики з 9 років, бо його мати торгувала ширкою. Ще на початку зйомок був залежний. По завершенні став іншою людиною. Розуміли, що найменша фальш у фільмі відверне від історії тих, кому вона має допомогти. Тому Стас грає себе. Консультантами були реальні уголовники. До сантиметра допомогли відтворити тюремну камеру. Пояснювали, як поводитися. Хтось навіть давав власні гроші на бензин.
У нас є персонаж "людина в білому". Його насправді не існує. Він постійно ввижається Стасу, веде з ним діалог. Це символ героїну. Наприкінці картини вони вдвох сидять на лавці й цей білий каже: "Дурень ти, піду я від тебе". А після паузи: "А може, ще повернуся". "А це вже від мене буде залежати", — відповідає Стас.
Домбровський дуже харизматичний, а після того, як покінчив з наркотиками, має таку колосальну кількість енергії, що була впевнена на 100 відсотків — кіно у нас вийде.
Автори стрічки "П'ята терапія" витратили на неї $25 тис. Кошти переважно пішли на оренду кінообладнання. Всі актори знімалися безкоштовно. Ще стільки ж грошей продюсер планує отримати від Держкіно для завершення монтажу й озвучування.
Прем'єру картини запланували на літо 2016-го.
1 
1
Коментарі