Концертом у київському ресторані "Диван" розпочалося турне польського фольклорного гурту "Оркестр Святого Миколая".
— Раніше ніколи не були на півдні вашої країни, — каже лідер колективу Богдан Браха, 47 років. — У Нікополі виступали перед дітьми у школі з польською мовою викладання. Незважаючи на назву, наша музика не зовсім дитяча.
"Оркестр Святого Миколая" створили 1988-го. У репертуарі крім польських народних є гуцульські та лемківські пісні.
— Ще студентом я багато мандрував Карпатами. Ту частину називають Бескиди. Академічні музиканти з Варшави та великих міст збирали пісні, як вони казали, цих гір. Виявилося, то був фольклор лемків і бойків, яких вивезли звідси під час операції "Вісла". Від їхніх домів зосталися руїни в заростях кропиви. Вразило, що людей уже не було, а пісні лишилися. І співали їх етнічні поляки. Я теж захопився. Давно ніяк не міг написати вдалих текстів. Побачив, що пісні лемків — це справжня поезія, яка має відповіді на всі життєві питання.
Крім скрипок, цимбалів і сопілок, музиканти додають до традиційної музики Карпат звучання екзотичних інструментів.
— Я ровесник телевізора. Батько купив його, коли я народився. Виріс я на англійській музиці, не цікавився етнікою. Перший склад "Оркестру" грав на гітарі, балалайці й флейті. Тоді ще не знали, що таке українська сопілка. Вирішили не зациклюватися на науковому підході до фольклору. Головне — знайти інструмент, який би відповідав потрібній емоції. Одні знайомі привезли нам із Самарканда узбецький уд. Також використовуємо інструмент австралійських тубільців чуринга. Раз на ярмарку в одного дивака купили інструмент, який він зробив із каністри з-під гасу. Читав, що у традиційній гуцульській капелі троїстих музик спочатку не було бубна. Використовували бас, доки хтось зі служби в армії не привіз новий інструмент.
Каже, бумом етно в Польщі стала поява Ґорана Бреґовича, який писав музику до фільмів Кустуріци.
— Він записав із нашою співачкою Каєю спільний альбом. Етно стало врівень із популярною музикою. Музична культура гуралів, польських горян — неперевершена. Але місцеві всі грають на святах угорський чардаш. Зараз він модний після Бреґовича.
Коментарі