Чернігівський художник Олег Синельник, 37 років, працює у стилі гоп-арту. Цей напрям у живописі вигадав художник Микола Небилиця, нині покійний. Олег був його єдиним учнем.
У передпокої висить картина: чоловік і жінка під капелюхом.
— Якось прокинувся зранку з чітким відчуттям, що повинен намалювати жінку і чоловіка в єдності, — розповідає Олег Синельник. — Я супутниці життя ще не маю. Усі жінки, з якими довго зустрічався, чомусь виходили заміж за іноземців.
Одна з улюблених робіт художника — "Свідки Алкокаліпсису", стилізована під ікону. Замість Бога на ній зображений Микола Небилиця. У руках він тримає по склянці горілки. Під ним — Олег з огірком, нижче — два приятелі з випивкою. На іншій картині — "Справжній президент" — художник зобразив тіло в костюмі, замість голови у нього апельсин. На колінах вмостився кіт із люлькою в зубах, у лівій руці перехилилася булава.
— 2006 року мені пообіцяли влаштувати виставку в Чернігівському художньому музеї. За день до того, як треба було розвішувати картини, її заборонили. Мовляв, із 40 робіт 32 не можна показувати, бо в них забагато еротики й політики. А раптом хтось із обладміністрації зайде і себе впізнає?
Художник сідає в позі мудреця, підпирає рукою підборіддя. В його очах з"являється іронічний блиск.
— Мої картини в обладміністрації всім подобаються. Їх хвалять. Але купувати не хочуть. Під час виборів з однаковим задоволенням малюю на замовлення різних партій. Ціна на якісну карикатуру починається від 500 доларів, — розповідає. — Найпершою моєю жертвою був Леонід Брежнєв, якого я намалював у третьому класі. Однокласники казали: "З глузду з"їхав, тебе посадять".
А раптом хтось із обладміністрації себе впізнає?
Картини художник продає від $1 тис. Купують їх здебільшого кияни та поціновувачі з Канади, Німеччини, США, Італії, Франції, Польщі, Росії.
— Кілька полотен придбав мільйонер Олександр Онищенко. Він живе у власному замку в Празі. Ще — письменник Олесь Ульяненко.
Нещодавно художник створив серію картин "Золото України". На кожній — гігантська золотава жінка:
— Хотів показати, що золото України — це жінки. Люблю габаритних дам. Ось ця — золото України, ця — Донбасу, а ця, схожа на Будду, — Закарпаття, — розказує. — Жінка — це богиня, вища раса. Чоловік усе псує, а жінка відроджує.
Олег вмикає повільну музику, згадує свого вчителя Миколу Небилицю.
— Ми товаришували п"ять років, до самої його смерті. Термін "гоп-арт" придумали вдвох. Микола був творчим чоловіком. Якось їхали у гості до спільного друга, купили пляшку горілки. Зайшли до Миколиного приятеля, у печі розплавили її і налили води. Їдемо в забитому тролейбусі, а Кока невдоволено кричить: "Не напирайте! Гляньте, що ви наробили". І дістає з кишені покоряжену пляшку. Пасажири були вражені.
1970, 31 липня — Олег Синельник народився в Чернігові
1975 — розмалював 100 блокнотів серією "Мої пригоди", навіяною "Пригодами Незнайки"
1987 — вступив до Чернігівського педуніверситету на спеціальність образотворче мистецтво
1992 — пішов служити до армії
1994 — учитель ізостудії в обласному Палаці дітей та юнацтва
1995 — карикатурист у чернігівських газетах
2000 — помер учитель, художник Микола Небилиця
2005 — персональна виставка в Чернігівському молодіжному театрі
3 
35413
Коментарі