Понад 105 тис. глядачів відвідали 5-й Міжнародний Одеський кінофестиваль. Він тривав з 11 по 19 липня. Приїхали учасники з 30 країн. Церемонія закриття пройшла в Одеському театрі музкомедії. Урочисту ходу червоною доріжкою скасували через жалобу за загиблими на Донбасі.
Дерев'яну труну з солдатом, засипаним шматками сирого м'яса, несуть до червоної доріжки четверо чоловіків. За ними — дівчина у чорному з маковим вінком грає на скрипці.
— Мы не выступаем против фестиваля, а хотим обратить внимание на проблемы пострадавших в зоне АТО военнослужащих, которые остаются без поддержки государства, — каже художник Андрій Сігунцов.
Перед театром їх затримують міліціонери. Учасник чоловічого крила "Фемен" 23-річний Євгеній Довлатов йти відмовляється, лягає на асфальт. Правоохоронці несуть його до машини — везти у відділок.
Нагородження розпочинають зі вшанування пам'яті київського актора Віталія Лінецького. 18 липня він загинув через нещасний випадок. За два дні до того відсвяткував 43-річчя.
— С Виталиком мы знакомы еще с института. У нас было одно общежитие, совместные роли, гастроли, мы крестили детей. Он всегда настоящую жизнь проживал только на сцене, на съемочной площадке, — каже тремтячим голосом ведуча церемонії Сніжана Єгорова, 42 роки. Зал аплодує стоячи.
— Мы общались только на съемках. Как люди — не успели. Переживала, как с ним работать, потому что он — гениальный актер, — згадує партнерка по фільму Кіри Муратової "Вічне повернення" Наталія Бузько, 50 років. Одеська акторка у синій сукні до підлоги вийшла у вестибюль. — У фільмі є момент, коли його герой збирається йти. Піднімає очі й каже: "Прощай, я тебя ненавижу". А мав на увазі протилежне. Цим мене вразив. Віддавався роботі на сто відсотків. У цьому проблема, бо тоді на життя бракує сил. Інколи такі люди йдуть рано.
— Найзворушливіший момент фестивалю — показ фільму Сергія Лозниці "Майдан". Атмосфера була наелектризована. Можливо, не всі глядачі погоджувалися з режисером, — каже голова журі, британський режисер Пітер Вебер, 53 роки. Також відзначає роботу волонтерів і водія. — Він, напевно, гонщик, бо міг доїхати від готелю "Брістоль" сюди рівно за 15 секунд. І дякую Одесі — я завжди пам'ятатиму ваші солоні огірки й горілку. Уже купив додому дві пляшки.
Рішення журі обговорювало 2 год.
— Нас відвезли на Шустовський завод, але пити ми почали вже коли прийняли рішення, — сміється Вебер.
"Золотого Дюка" і гран-прі 12 тис. євро отримує ізраїльська режисерка Талья Лаві за фільм "Мотивації нуль". Стрічка розповідає про двох подруг, які працюють в адміністрації артилерійської бази на півдні Ізраїлю. Одна хоче добитися переводу в Тель-Авів. Іншій байдуже все, окрім втрати цноти. Гран-прі обирали глядачі.
— А вы не думаете, что зритель дал вашему фильму такой высокий балл, потому что Израиль близок к Одессе? — запитують гості фестивалю в режисерки.
— Думаю, так. Ми близькі серцем, — усміхається Талья Лаві, 36 років.
Найкращим фільмом, за версією журі, стала грузинсько-українська стрічка "Побачення наосліп" Левана Коґуашвілі, 40 років. Фільм створили спільно українська і грузинська сторони. 40-річний самотній вчитель із Тбілісі закохується у заміжню перукарку. Її чоловік виходить із в'язниці і за іронією долі герой стає його водієм.
— У нас нема офіційної підтримки держави. Це приватні інвестиції, — каже продюсерка Олена Єршова, 47 років. — Частина України невеличка, але є. Це гроші ентузіастів. Грузія і Україна завжди розуміли одна одну. У нас є спільне — взаємоповага. На відміну від росіян, які ніколи нас не поважали і так само не поважали грузинів.
— Главное впечатление от фестиваля — церемония закрытия, которая начиналась с фортепианного соло, и все зрители встали. Потому что речь шла о памяти погибших в катастрофе над Донбассом, — каже київський літературний критик Юрій Володарський, 48 років. — Зрители стояли 5 или 6 минут, и лично я — плакал. В основном конкурсе меня не разочаровал ни один фильм. Украинский конкурс — кошмар полный. Хорошо бы запретить украинским режиссерам снимать героические исторические фильмы, бандуристов в шароварах или без шароваров, но с бандурами.
Наступний Одеський кінофестиваль відбудеться 10–18 липня 2015 року.
220 волонтерів працювали на Одеському кінофестивалі. Допомагали організовувати. З них — 198 дівчат.
8 додаткових показів програми "Шлях свободи" влаштували організатори на вимогу глядачів. У ній показували фільм про єгипетську революцію та документальну стрічку київських студентів "Чорний зошит Майдану".
Коментарі