— Як люди під мінометним вогнем, у крові й багнюці вперше відчули себе українцями — головна ідея мого фільму, — розповідає режисер 51-річний Сергій Лисенко про свою майбутню стрічку "Одесити на Донбасі".
Цей документальний фільм переміг у конкурсі Держкіно. На його виробництво виділять 1,977 млн грн.
У центрі сюжету — одеські прикордонники, які 2014-го служили на блокпосту "Довжанський" на Луганщині.
— З одного боку в них стріляла російська артилерія, "Гради", а з другого — міномети сепаратистів. Ці 30-річні одесити — переважно українці за національністю, служили в розслабленому портовому місті. Аж тут їх переводять в зону АТО. Не могли уявити війну зі східним сусідом.
Познайомився з цими вояками наш автор сценарію Олександр Лірчук уже в Одесі. Переказували жахливі й водночас героїчні історії. Один з одеситів розповів, що коли починали працювати "Гради", він надягав навушники і слухав пісню "Кінець" улюбленої групи "Дорз". Вона звучить у фільмі "Апокаліпсис сьогодні" американського режисера Френсіса Копполи. Спробуємо реконструювати такий епізод у фільмі.
Блокпост, на якому служили герої фільму "Одесити на Донбасі", зараз на території ЛНР.
— Відтворимо ті події максимально точно і психологічно достовірно. Це буде документальне кіно з елементами ігрового. Зніматимемо волонтерів, байкерів. Тих, хто різними шляхами усвідомили своє українство.
Мій друг працював до війни у сфері інформаційних технологій. У 1990-х емігрував з України, бо не бачив у ній майбутнього. Певний час жив у Ізраїлі, країнах Євросоюзу. Повернувся перед помаранчевою революцією. Брав у ній участь. Вийшов на Майдан 2014‑го, Тепер він — один з найактивніших волонтерів, кавалер ордену "За мужність".
Вважаю своїм обов'язком зробити фільм про таких людей. Адже такі зміни у свідомості відбувається не тільки з військовими, а й з багатьма українцями в тилу.
Коментарі