Німецький джазовий оркестр "BuJazzO" минулого тижня виступив у столичній консерваторії. Він грав джаз-рок та латиноамериканські мелодії. Керівникові ансамблю, 71-річному композитору Петеру Гербольцгаймеру переповнена зала аплодувала стоячи.
— Моя бабуся родом з Одеси, — розповів Петер "ГПУ" за лаштунками після концерту. — Батько був підприємцем, а мати – домогосподаркою. Про Україну мені багато розповідала бабуся. Що ковбаса тут коштує дешево, але люди сидять по в"язницях.
В оркестрі працюють 15-річні музиканти.
— У Німеччині на них дивляться, як на гарненьких діток, — обурюється композитор, — але за кордоном ніхто й не очікує, що німці на таке спроможні. Торік у Румунії після концерту фани принесли мене на руках до готельного номера. Перед виступом у Києві ми виступали на джазовому фестивалі у Вінниці. Одна шанувальниця подарувала мені музичну шкатулку у формі скрипки. Репетиції тривають із пів на десяту ранку до півночі, — коли виходжу на сцену, переживаю щось схоже на смерть, — не приховує Петер. — Настільки велике емоційне потрясіння.
Каже, що подорожуючи, шукає молоде поповнення для оркестру.
— В Україні ще нікого не пригледів. В одному південноафриканському місті на наш концерт прийшли діти, які ще ніколи не торкалися музичних інструментів. Один хлопчик узяв до рук скрипку і непогано зіграв якусь мелодію. Я побожився, що приїду в Африку через кілька років. Якщо цей малюк навчиться грати на скрипці, я візьму його до свого оркестру.
3 
1
Коментарі