Юрій Некрутенко переклав роман Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита" українською. А ще — написав до нього коментарі.
— Ці коментарі вийдуть навесні, — повідомила піар-директор видавництва Ксенія Сладкевич, 34 роки, на "Кальварійських посиденьках" в УНІАНі.
Чи вийде україномовний переклад "Майстра і Маргарити", поки що невідомо.
— Бо не зрозуміло, кому належать авторські права на роман, — пояснює головний редактор "Кальварії" Петро Мацкевич, 49 років.
Коментарі, як і переклад, написані за старим правописом 1928 року.
— Це найграмотніший український правопис, — переконує Некрутенко. Тому коментарі він називає "екзегезою", "комп"ютер" — "компутером", а "передмову" — "упроводом".
"Майстра і Маргариту" я вперше прочитав у журналі "Москва" в 1966 році, — згадує пан Юрій. — Був вражений. А п"ять років тому взяв до подушки заяложену та зачитану книжку "Майстер і Маргарита" і зрозумів, що читаю її не по-авторськи, а по-своєму. Так почав перекладати.
Нагадує, що Булгаков не написав жодного слова по-українськи. Хіба що жартуючи... Але, додає, він був киянином, тому не міг думати не по-нашому.
— Пишучи коментарі, я починав із дрібниць, — пригадує Некрутенко. — Наприклад, у романі сказано, що Понтій Пілат не любив трояндової олії. Але навіть студентові-біологу відомо, що ця олія з"явилася значно пізніше, ніж жив Пілат. Або ж у Булгакова в романі описана сцена часів Нового Заповіту. Там у хлібній крамниці жінка продає перед Пасхою короваї і ріже їх довгим ножем. Та в Палестині тоді хліб мав форму невеликих тонких перепічок: їх розривали або ламали. А продавцями у хлібних крамницях були лише чоловіки. Зрештою, напередодні Пасхи там не могло бути квашеного хліба: юдеї в цей час могли споживати тільки мацу.
Коментарі