
35 тис. грн отримав переможець премії "Книга року Бі-Бі-Сі" 58-річний Юрій Андрухович за роман "Коханці Юстиції".
— Це книжка про брак довіри, про великих злочинців і судові помилки, — каже літературний критик і член журі 60-річна Віра Агеєва. — Містить вісім історій про злочинців, які жили в період від 1612-го до 1971 року. Дізнаємося про вбивцю Степана Бандери Богдана Сташинського, львівського студента Мирослава Січинського, який 1908-го застрелив намісника Галичини графа Потоцького, про розбійника Самійла Немирича. Письменника цікавить недосконалість правосуддя, шляхетні наміри грішників. Читач закриє книгу з певністю, що істина відносна.
Юрій Андрухович писав роман 27 років. Книжка "Коханці Юстиції" вийшла у видавництві "Меридіан Черновіц".
— Андрухович нагадує дороге вистояне вино, — говорить випусковий редактор Бі-Бі-Сі 38-річна Марта Шокало. — Десять років не писав нових романів, тому на книжку "Коханці Юстиції" довго чекали й прискіпливо її оцінювали. Це гарний роман, який легко читається. Отримувала справжнє задоволення від мови, образів, гумору. В'їлася в пам'ять історія про чоловіка, який кохав дружину і не хотів, щоб вона старіла. Пішов до мольфара, аби жінка весь час залишалася молодою. Але в результаті вона помолоділа аж до стану дитини.
Серед фіналістів конкурсу — письменники Макс Кідрук, Олег Коцарев, Ірина Агапєєва та Андрій Курков.
— Живу в Лондоні й часто шукаю книжки, які могла б порекомендувати друзям-іноземцям, — розповідає письменниця Світлана Пиркало, 42 роки. — Серед фіналістів таких було дві. Агапєєва в "Троянді за колючкою" написала про своє перебування в слідчому ізоляторі в Криму. Це досвід майже 20-річної давності, але він жахає досі. 18-річною письменниця заступилася за брата, якого побили міліціонери. Це була самооборона, проте обох звинуватили в злочині — нападі на правоохоронців. Книжка Кідрука "Де немає Бога" описує наслідки авіакатастрофи, в якій вціліли шестеро пасажирів. Ці романи можна було б прочитати закордонним читачам, бо сюжети універсальні й зрозумілі без знання України. Натомість книга Андруховича — для домашнього вжитку й аудиторії, яка знає цього автора. Бо посилається на свої попередні романи, вірші.
— У романі "Сірі бджоли" Андрій Курков пише про людину та її дім, батьківщину, — каже член журі Віталій Жежера, 65 років. — Герой книжки Сергійович живе під Горлівкою на вузькій смужці землі між двома арміями, мінними полями. У селі залишилося двоє жителів — він та його колишній однокласник Пашка. Не виїхав, бо не хотів кидати шість вуликів із бджолами.
Премія "Книга року Бі-Бі-Сі" існує з 2005-го.
Дитячих книжок було більше, ніж дорослих
Дитячою книгою року назвали роман "Мері" 42-річного письменника Сашка Дерманського. Вийшов у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га".
— У родині Ковальчуків старший син, 10-річний Андрійко, не розмовляє, — розповідає Дерманський. — Лікарі не можуть знайти причину. На обстеження потрібні кошти, яких у героїв немає. Подружжя свариться і думає про розлучення. Батько хлопця працює жокеєм на іподромі. Щоб заробити, хоче виграти кубок на змаганнях. А жокей із нього такий собі. Мері — це його кобила, подарунок англійської федерації кінного спорту. Виявляється, що на перегонах йому потрібно змагатися із самим нечистим, конем на ім'я Вихор. І від цього залежить доля родини.
Намагався написати історію так, щоб дитині було цікаво. Аби молода людина вчилася відчувати, переживати разом із героями. Щоб здолати якісь труднощі й виклики, треба згуртуватися. Родині довелося це зробити. Показую, що найголовніша боротьба в нашому житті — із самим собою. Важливо думати про тих, хто поруч, бути готовим на самопожертви. Навіть пес Вареник, який увесь час лінувався вилізти з будки, попросив його відв'язати, щоб допомогти у відповідальний момент.
— Дитяча література стрімко розвивається в Україні, — говорить Марта Шокало. — Цього року вперше в довгому списку дитячих книжок було більше, ніж дорослих — 16 проти 11. Авторів світового рівня в нас ще немає. Але що більше книжок пишеться, то вище вірогідність появи чогось дуже вартісного. Не вистачає сюжетів і простих історій без мудрувань. У Дерманського — класична казка з героями, які зрозумілі дітям, із добротою і хорошим закінченням.
Коментарі
"Его имя должно стоять рядом с именами Ивана Драча, Юрия Мушкетика, Дмитрия Павлычко?" Пісака-мешалка, грішного та праведного, напевне, ладненько заплатитили приєднання Анатолія Дімарова до павравозу "делателей укр.культури"
А диплом про закiнчення .Вищоi партiйноi школи в 1953-1956 р в Москвi викинув чи спалив? А Шевченкiвську премiю, отриману в 1981 р. при совiтах, не викинув же на смiтник?.Ну а тут замiсть залiзяки Яворiвський очевидно пообiцяв бабло та пiар.Другий Шкляр- бабло то замiсть премii , зiбрали, та й тиражi почали краще продаватись.Знову ж пiар. Ну а бабла в партiйних касах вистачить не на одну "премiю".(це як в фiльмi бувший одеський жид:"Там вы были против КГБ, а здесь вы против ЦРУ?"...Помiняйся ситуацiя....
Димаров? А кто это?
А где же он был при попередней власти. Почему при Ющенко и Тимошенко про него не вспоминали. Кто мешал его награждать. А сейчас попиариться захотелось.
А что он стал известным только при нынешней власти. При Ющенко где он был. Почему его та власть не чествовала, кто мешал. А сейчас попиариться захотелось.
Согласен со Шкляром. Нужно дать Димарову героя, но посмертно. Сначала эту свидомую мразь нужно удавить, утопить или застрелить, а потом уже готовить представление о награждении.
А сравнения-то какие! Драч, Павлычко, Мушкетик - все бывшие члены КПСС, лауреаты всяких советских премий, впоследствии перекрасившиеся в нациков. Политические флюгеры, одним словом.
А ты попробуй, сморчок регианально-комуняцкий. Языком молоть, вы все голубозадые горазды, а как до реальности доходит, то драпаете с отвисшими штанами и невыносимым зловонием))
Рогатый, какая реальноть, кто "драпает"? Ты чо, волчьей ягоды наелся?
…За что же, не боясь греха,
Кукушка хвалит Петуха?
За то, что хвалит он Кукушку…
Пушкін в Расєї зовсім не потрібен, нікому. Навіщо тільки ліси вирубують!
Шкляр, Димаров-не большая потеря для суспильства. Как говорится- НА БЕЗРЫБЬИ И РАК-РЫБА. Друг друга хвалят и выдвигают друг друга в герои.
А где ты видишь потерю?! Димаров и Шкляр продолжают писать и одним своим творчеством уничтожают Януковичей и прочую комуняцко-регианальную сволочь.
Ідіот ти,Дімаров ветеран Великї Вітчизняної Війни!
А йому хіба не срати на це? Йому платять за те, щоб він поливав лайном українців. По принципу, раз розмовляєш українською, патріот своєї Батьківщини, значить ти нацист. Інакшого від кремлядського проплаченого коментатора годі чекати.
Та то просто слів нема. За те шо та наволоч виписує, руки би їм повсихали. Дімаров - відомий письменник, шанована багатьма людьми людина. Людьми, які шось трохи розуміються в літературі. Шо можна відповісти таким нікчемам, які загиджують тут простір