"Назарету" сподобалося наше пиво

 

Перед концертом британської групи "Назарет" у фойє київського Палацу спорту по 100 грн продавали футболки з написом "Nazareth".

Розкуповували їх переважно юні шанувальники групи. В цей час у буфеті ті, кому за 40, за чаркою коньяку згадували часи підпільного рок-н-ролу — коли "Назарет" можна було почути лише на платівках та бобінах.

Вокаліст і засновник гурту Ден МакКафферті, 59 років, теж пригадав випадок 30-річної давнини. Тоді в Західній Німеччині до них прийшов працівник "Радіо Свобода" з мішком листів "фром Раша" (з Росії). Радіостанція періодично  передавала композиції "Назарет" й отримувала гори пошти з СРСР.

— Деякі з них були навіть англійською, — додає до спогадів Дена 59-річний бас-гітарист Піт Егню.

З музикантами ми розмовляли в затишному клубі "Дежа Вю". Ден майже не випускав з рук келиха білого вина та цигарки. А Піт смакував українське пиво. Зауважив, що пиво сподобалося йому більше, ніж місцева музика.

— У Києві вперше ми грали 1990 року, — пригадав Піт, відсьорбнувши пива, — під час першого "радянського" турне групи.

— Нас охороняли солдати з автоматами. Доти таке було лише в Китаї, — засміявся Ден, затягнувшись цигаркою "Мальборо". — Але люди, які підходили після концертів, були привітні — як і всюди у світі.

Я поцікавився найяскравішим враженням музикантів від України.

— Як тут можна пересуватися?! — дивується Ден. — У 90-х тутешні водії їздили на радянських автомобілях, але ігнорували правила дорожнього руху. А зараз, коли українці пересіли на "мерси" і "БМВ", їхня некерованість просто не знає меж! У вас, здається, навіть є прислів"я про росіян, які люблять швидко їздити?

Прості шотландці, за всієї нелюбові до Лондона, думають: "А на хріна нам незалежність?"

— Українців ображає, коли нас плутають з росіянами, — розтлумачив я.

— О, ми помітили! У вас волелюбне серце, як і в шотландців! — заявили хлопці. — У нас, у Шотландії, теж завжди кажуть: "кляті англійці", — засміявся Піт. У нього скінчилися цигарки. Він покликав якогось чоловіка. З"ясувалося, що то його син. Піт витяг із кишені жменю українських гривень. Було видно, що він не тямить у наших цінах. Дав синові жмут гривень, аби той купив цигарок.

— Прості шотландці, за всієї нелюбові до Лондона, — продовжив він, — завжди думають: "А на хріна нам незалежність?.." Ви — інші, ви справді незалежна країна. Та наша свобода — у серці. Хочу — граю музику, хочу — ні, й жодні політики мені це не заборонять.

Я спитав, чи не прикро їм, що публіку цікавлять старі композиції групи.

— Це й наші улюблені пісні, — запевнив мене Ден. А Піт додав: — Якщо ми не зіграємо "Сердечні рани", люди просто захочуть, аби їм повернули гроші за квитки.

На сцені Дена й Піта підтримала "молода кров" — гітарист Джим Маррісон, 40 років, і син Піта, 34-річний барабанщик Лі Егню. Після третьої пісні ветерани рок-н-ролу вирішили перекурити... в кутку сцени. А публіка в цей час слухала гітарне соло Маррісона. Згодом МакКафферті зіграв на традиційній волинці. Це остаточно розпалило публіку.

Аби втихомирити тих, хто хотів танцювати під сценою, організаторам концерту довелося кликали спецпідрозділ міліції. Поважний прихильник "Назарету", що сидів у першому ряду, зауважив:

— Я заплатив бабки не для того, аби мені заважали якісь танцюристи.

×