— Прийди на Майдан — покинь свій диван. Побори свою лінь заради майбутніх поколінь, — скандує 40-річна співачка Руслана Лижичко зі сцени столичного майдану Незалежності. Попросила публіку надсилати їй найцікавіші гасла Євромайдану. 26 листопада о 23.00 виконавицю слухає близько 2 тис. мітингувальників.
— Якщо ви стоїте — замерзнете. Якщо рухаєтеся і грієтеся — попадете в Європу, — каже Руслана й біжить до натовпу танцювати під пісню "Не стій, стрибай" гурту "Танок на майдані Конго". Студенти підстрибують із криком "Хто не скаче, той москаль".
— На Євромайдані в голові народилися дві пісні. "Настане день, коли здолаєм ці кляті стіни назавжди. Лише скажи, що недаремно, що це потрібно тобі", — співає, потираючи руки від холоду, вокаліст київського рок-гурту "Веремій" 28-річний Віталій Калініченко. — Згадав, як стояв тут на морозі під час помаранчевої революції дев'ять років тому. Пробився до великої сцени. Просять запис пісень, а ми його ще не мали. Не вийшло виступити там, лише акустично десь по Майдану пограли. Якби не помаранчева революція, мабуть, далі музикою не займався б. Завдяки їй зібрав гурт, бо знайшов однодумців.
— Щойно за руку поздоровався із Кличком. Не такий він високий, як здається, — підходить до Калініченка лідер тернопільського рок-гурту "Холодне сонце" Василь Гоцко, 30 років. Із нагрудних кишень куртки видно прапорці України та ЄС. — Сподобалося, як у неділю виступив Тарас Чубай. Він співав "Лента за лентою" перед 100-тисячним людом. Це дуже по-українськи, самоствердно. Добре, як є співи і танці, що створюють атмосферу. Але головне розуміти, чому сюди прийшов.
Повз натовп, опустивши голову, швидко проходить вокаліст гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук. За ним — охоронець у спортивній формі. Музикант зустрічає колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Прямують у кафе "Кофе-хаус" на Хрещатику. 45 хв. розмовляють.
— Знімали їх на відео, але ні фіга не чути, що говорять. Мабуть, щось політичне, то воно мені й не дуже треба, — за сусіднім столиком сидить білявка 22-річна Анастасія Нечкіна. Приїхала із Кривого Рогу до свого хлопця. — Я так хотіла бачити Вакарчука. А тут він заходить у капюшоні, дивиться на мене і прикладає пальця до рота: "Т-с-с-с". Не бажає, щоб його помітили. Хочу від нього фотку. Пообіцяв після розмови, але дуже воно йому здалося.
23 листопада гурт "Океан Ельзи" завершив тур Росією концертом у Москві. Наступного дня Святослав Вакарчук написав у своєму "Твіттері": "Я прийду на Євромайдан. Як звичайна людина. Без політики. Без партійних прапорів. Без трибуни. Прийду, бо не можу не прийти". На Майдані не раз вмикали його пісні. Співак до мікрофона не виходив.
— Ви будете виступати на Майдані? — запитують у Вакарчука студентки.
— Нащо там мої пісні? Слухайте їх на касетах. Я роблю свою справу, — підходить до дівчат 38-річний Святослав Вакарчук. Від коментарів відмовляється. Фотографується, поспіхом виходить із кафе і біжить через дорогу до чорного джипа.
Близько другої ночі більшість правоохоронців ідуть із майдану Незалежності. Шоста ніч протесту минає спокійно.
Ростислав Хитряк співає із землею в кишені
— Нам потрібен президент, що працює на народ, хліб не краде, не привласнює завод, — зі сцени речитативом співає 29-річний Ростислав Хитряк. 13 років тому переїхав зі Львова до Німеччини, де закінчив театральну академію. Кліп на "Гімн Євромайдану" в інтернеті переглянули понад 110 тис. користувачів.
— У четвер подивився пряму трансляцію з Майдану. Наступного дня прилетів до Києва. Прийшов на Майдан, волонтери дали мені бутерброда й чаю. Розговорилися. Виявилося, вони чули мою пісню. Фактично запхали мене на сцену. Мріяв, щоб цей твір об'єднав людей.
Маю при собі пакуночок із землею зі львівського Собору святого Юри. Під час виступу запитав у натовпу, що в моїй кишені. Хтось казав — кава, а одна дівчинка ледь голос не зірвала, крикнула: земля. Відчуваю величезну силу на Майдані. Тут стоять усі — від тракториста до економіста. І мають одну мрію. Пісні й вірші дають їм енергію та емоційний заряд, втримують людей на Майдані. Постійно вислуховувати політичні програми неможливо. У короткому вірші часом можна сказати більше і зрозуміліше.
Коментарі